Матрос Віталій Стадник, позивний Прокурор, загинув 1 жовтня 2022 року під час контрнаступу на Херсонщині. Біля села Давидів Брід тривали важкі бої. Підрозділ Віталія відвели, однак він зголосився залишитись, щоб допомагати евакуювати поранених. Він вивіз близько 200 військових. Після цього обстріли посилилися, їхати було занадто небезпечно. Однак, почувши по рації прохання про допомогу від побратимів, Віталій вирушив за ними. Загинув від прямого влучання снаряда в автомобіль. У вересні воїну виповнилося 39 років.

Віталій народився і жив у Тернополі. Закінчив Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого. Понад 17 років працював в органах прокуратури. В останні роки був начальником управління Тернопільської обласної прокуратури і старшим радником юстиції. Обожнював читати військову та історичну літературу, подорожувати. Займався спортом. Хотів, щоб його діти зростали у сильній і незалежній країні.

Саме тому з початком повномасштабної війни Віталій приєднався до Військово-морських сил Збройних Сил України. Служив у 88-му батальйоні 35-ої окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського.

«Віталій був великою людиною. Патріот, прекрасний чоловік, неймовірний батько, чудовий син і працьовитий фахівець. Людина мудра не по роках. Спокійний, врівноважений, неконфліктний, добрий, відповідальний. Захоплювався історією, особливо цікавився війнами, багато читав. Займався спортом, любив подорожувати з нами. Завжди переймався чужими проблемами і намагався допомагати», – розповіла дружина загиблого.

«Колеги запам’ятали Віталія, як людину честі та великої доброти, спокійного, надійного, впевненого у своїх силах, завжди готового прийти на допомогу. Він мав загострене почуття справедливості, неодноразово ділився своїми знаннями і досвідом у сфері юриспруденції зі студентами. Як правознавець, він розумів, чим загрожує Україні «руській мір». Тому з початком повномасштабного вторгнення пішов добровольцем до лав ЗСУ і став на захист України. Він віддав за неї, за нас з вами, за життя в мирній, незалежній, вільній і багатій країні, найцінніше – своє життя», – написали на сайті юридичного університету.

Посмертно Героя нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня та присвоєно звання «Почесний громадянин міста Тернопіль».

Поховали Віталія на Микулинецькому кладовищі в рідному місті.

У захисника залишилися дружина Ольга, діти Максим, Маргарита і Марія, рідні, друзі, колеги та побратими.