30-річний лейтенант Віталій Прокопчук, позивний Шкет, загинув 2 березня 2022 року біля села Клочеве на Житомирщині. Під час виконання бойового завдання в автомобіль, в якому перебував офіцер, влучив ворожий снаряд.

Віталій народився в селі Здомишель Волинської області. Під час навчання в школі паралельно навчався в Ратнівському МНВК Волинської області, отримав кваліфікацію за професією тракторист-машиніст. Також здобув фах слюсаря у Навчальному центрі ВАВТ «Луцький автомобільний завод». У 2011-2013 роках служив за контрактом у Луцькому прикордонному загоні ДПСУ. У 2014-му заочно закінчив Луцький інститут розвитку людини Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» та отримав диплом бакалавра за спеціальністю «Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини». Працював на сезонних роботах.

У 2018-му пішов на контракт до ЗСУ. Служив у лавах 14-ої окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого. Пройшов курс військової підготовки офіцерів у Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації за спеціальністю «Військове управління діями підрозділів військового зв’язку». Воював на території ООС.

Під час повномасштабної війни Віталій продовжував боронити Україну від окупантів у складі своєї бригади. Обіймав посаду начальника зв'язку-командира взводу управління протитанкового артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи. Брав участь в обороні Київщини та Житомирщини.

«Мій чоловік був справжнім патріотом своєї держави, відданим і вірним сином своєї країни, завжди вірив, що перемога буде за нами. Був дбайливим батьком. Практично весь час був на територіях, де йдуть бої, але вдома його завжди з нетерпінням чекали. Для мене він був новим подихом, з яким я почала знову жити і відчувати себе жінкою. Турботливий, добрий, життєрадісний, чуйний і щирий», – розповіла дружина загиблого.

Посмертно лейтенант Прокопчук нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Поховали офіцера в селі Шменьки на Волині.

Вдома на Віталія чекали мама Тетяна, дружина Віта і син Максим.