top of page
Віталій Лакатош

Віталій Лакатош

22 листопада 2023 року

Молодший сержант Віталій Лакатош, позивний Гаррі Поттер, загинув 22 листопада 2023 року біля села Малі Щербаки Запорізької області під час евакуації поранених побратимів. Коли надавав медичну допомогу, прилетіла ворожа ракета. Захиснику було 25 років. З ним загинуло ще троє військовослужбовців.

Віталій народився в селі Скотарське Закарпатської області. Закінчив 9 класів місцевої школи, повну середню освіту здобув у селищі Воловець. Потім вступив до Державного університету інфраструктури та технологій у Києві. Отримав ступінь магістра за спеціальністю «Автоматизація на залізничному транспорті». Під час навчання 3 місяці працював кухарем у «МакДональдс», 3,5 роки був продавцем у «Сільпо». Після отримання диплома повернувся додому. Влаштувався на роботу в Укрзалізницю. Працював складачем вагонів у Мукачеві. За місяць його перевели в Ужгород на посаду оператора при черговому по станції. Через 4 місяці звільнився через малу зарплату. В січні 2022 року поїхав на заробітки в Польщу. Там працював пакувальником на молочному заводі «Нутріція». Паралельно вступив на навчання в поліціальну школу «Терра Нова». У вільний час обожнював читати. Дуже любив домашніх тварин.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, Віталій був за кордоном. Але у липні повернувся додому, щоб стати на захист Батьківщини. На службу його не хотіли брати, адже раніше не служив. 5 грудня 2022 року він підписав контракт. Щоб потрапити до лав захисників, Віталій напам'ять вивчив табличку для перевірки гостроти зору, оскільки мав дитячу травму ока і на нього бачив тільки на 30% . Ніс службу в 128-ій окремій гірсько-штурмовій бригаді. Обіймав посаду бойового медика взводу.

«Я Віталіка на війну не пускала, на колінах благала не йти. Але то був його вибір і я змирилася. Він казав, що інакше не може. Такі, як мій син, народжуються раз на 100 років Ніколи не думав про себе, жив задля людей. Мій вічний син – мій вічний біль на все життя», – сказала мама захисника Любов Лакатош.

«Віталік був цілеспрямованим, добрим і відданим воїном, через ці якості він і вирішив стати бойовим медиком, щоб рятувати життя побратимів. І він загинув, виконуючи свій обов'язок на полі бою. Хоч мені і важко прийняти смерть відмінного побратима і незамінного друга, єдиним фактором, що виправить таку кричущу несправедливість, буде помста і перемога. Не знаю, чи є життя після смерті, але вірю, що він хотів би цього. Земля тобі пухом, друже», – додав побратим Едуард Вайнраух.

«Він завжди усміхався. Хлопчина з очима романтика. Саме так я би назвала нашого Віталія Лакатоша. Він був напрочуд щирим, добрим, веселим, врівноваженим, толерантним, у нього було багато друзів. Мені здається, що він навіть не міг ображатися, бо сам ніколи нікого не ображав. Він нічого в житті не хотів, хотів тільки жити», – зазначила класна керівниця Віталія у Воловецькій школі.

Віталія поховали на кладовищі у рідному селі.

У захисника залишилися мама, батько та сестра.

Розкажіть про цю історію іншим

Інші загиблі

Малі Щербаки, Запорізька область

Допоможіть зберегти пам'ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих:

bottom of page