44-річний Віталій Белець загинув 3 березня 2022 року в Чернігові. Того дня російські військові атакували місто з авіації. Зокрема, бомбили мікрорайон Подусівка, що на околиці Чернігова, поцілили в школи №18 та №21. В одній із них був Віталій.

«Ми з донькою на той час уже виїхали з міста. Мама Віталія – Галина Станіславівна – залишалася в Чернігові. Востаннє я розмовляла з чоловіком десь за годину до його загибелі. Він збирався поїхати додому, переодягнутися, привести себе до ладу. А вже за годину ми не могли до нього додзвонитися: виклик ішов, а слухавку ніхто не брав. Так 6 днів не знали, де він. А потім, 9 березня, Галина Станіславівна знайшла його в одному з моргів міста. Від вибуху перекриття впало на нього, були багаточисельні переломи черепа. Телефон був у задній кишені, тому дзвонив, коли Віталій вже був мертвий», – розповідає Юлія Белець, дружина загиблого.

Віталій Белець народився в Чернігові. Після школи навчався в училищі при місцевому підприємстві «Хімволокно». Працював там більшу частину життя, паралельно здобував вищу освіту. Починав зі звичайного працівника, а став начальником цеху. Згодом підприємство збанкрутувало, тому Віталій влаштувався працювати на склад компанії «Інтератлетика».

Чоловік обожнював тварин: вдома завжди жили собаки, коти. Зараз від Віталія у Юлії залишилися рибки та кішка. А ще – колекція ножів, яку чоловік поповнював власноруч зробленими та привезеними з відряджень та відпочинку екземплярами.

«Ми просто хотіли бути разом, бути щасливими. Виростити доньку, трохи пожити для себе. Коли почалася повномасштабна війна, я знала, що він вдома не всидить. Так і сталося: 25 лютого відвів нас із донькою в укриття, а сам пішки пішов отримувати зброю, долучився до тероборони. Тоді ми востаннє й бачилися. Нашій доньці було 13, коли він загинув. Вона дуже сумує за татом. Доношує всі його речі, цінує і береже кожну згадку про нього. Вона вважає, що він поруч, просто ми його не бачимо. Моя мудра сильна дівчинка вчить і мене не плакати, а з вдячністю та посмішкою згадувати час, які ми провели разом із чоловіком. Це тримає мене», – поділилася Юлія.

Тіло Віталія дістали з-під завалів 9 березня 2022 року. Наступного дня під обстрілами його з двома побратимами поховали на старому цвинтарі Забарівка.

У Віталія залишились дружина, мама та дві доньки.