Віра Попова загинула від осколкових поранень у Капитолівці Ізюмського району на Харківщині. 8 червня 2022 року, коли вона вийшла з двору, почався ракетний обстріл. Віру госпіталізували, та вона так і не прийшла до тями і померла наступного дня.

«Ми живемо неподалік, а коли почалася окупація, я забрав маму до себе. Навіть якби хотіли, виїхати з села ми не могли. Всі шляхи були перекриті, російські окупанти тут стояли і нікого не випускали, – розповів син Віри Попової Юрій. – Мама часто ходила додому, щоб навідати господарство. Постійно туди рвалася – все життя ж там провела. 8 червня до мене заїхав брат. Сказав, що відведе її до хати. Тільки відійшли від мене метрів 150, як почався обстріл – запустили ракети».

Віра Попова була родом із Капитолівки. Працювала на Ізюмському тепловозоремонтному заводі, потім – на оптико-механічному.

«Мама була з того покоління, що не знало відпочинку. Скільки її пам'ятаю – вся в роботі. Свого часу тримала і коней, і свиней, звісно, до останнього – город», – сказав син.

У Віри Попової залишилося двоє синів, онука і внук.