top of page
Віра Кубай
21 березня 2022 р.
84-річна Віра Кубай загинула 21 березня 2022 року у власній квартирі в Маріуполі. Внаслідок обстрілів будинок, де мешкала жінка, загорівся…
Віра Іванівна була родом із Сорокиного Луганської області. У 2020 році син із дружиною забрали її до себе в Маріуполь на Донеччину. Коли почалася повномасштабна війна, родина жила в Кальміуському районі на вулиці Металургійній, 19.
Під час обстрілів син Микола із дружиною Надією спускалися до підвалу. Віра Іванівна погано ходила, пересувалася з паличкою, тому залишалася у квартирі на шостому поверсі.
«Перед війною вона стала погано почуватися. Коли все почалося, не хотіла спускатися у підвал…», – розповіла дружина онука Віри Кубай, Тетяна.
21 березня 2022 року будинок, де мешкала Віра Іванівна, загорівся внаслідок обстрілів.
«Батьки після пожежі ходили у квартиру, але тіло не знайшли, там усе згоріло», – розповіла Тетяна Кубай.
Рідні розповідають, що Віра Іванівна була активною. Працювала майже все своє життя, була підприємицею – продавала одяг для дітей і дорослих. Виховувала синів, згодом раділа онукам і правнукам. Багато років щодня робила зарядку.
«Віра Іванівна була живчиком. Хоч і переїхала з іншого міста, знайшла подруг у дворі, щодня спілкувалася з ними», – додала Тетяна Кубай.
«Бабуся – це літні канікули, її фірмовий бісквіт та окрошка. Вона завжди думала про онуків і правнуків, допомагала чим могла й однаково кожному, не було улюбленців – усі рідні. Завжди, коли я щось готував, обов'язково пригощав бабусю, а вона казала: «Спасибі, що не забуваєте про бабусю». Вона любила, коли я приходив, або вона до нас заходила, просто поговорити про все, що на душі», – згадав онук Дмитро.
У Віри Кубай залишилися двоє синів, четверо онуків і шестеро правнуків.
Розкажіть про цю історію іншим
Ми хочемо жити в країні, яка пам'ятає. Кожен донат на армію зараз допомагає зберегти свободу і незалежність нашої країни. Кожен донат на пам'ять допоможе нам зберегти пам'ять про ціну цієї свободи.
bottom of page