top of page

Вікторія Рощина
вересень 2024 року
Українська журналістка Вікторія Рощина загинула у російському полоні у вересні 2024 року. Це нібито сталося під час її етапування з Таганрога до Москви. У полон вона потрапила в серпні 2023-го, коли робила репортаж з окупованої території.
Вікторії було 27 років. Вона прийшла у журналістику, коли їй виповнилося шістнадцять. Працювала на Українському радіо та каналі «UA:Перший», потім перейшла на hromadske, де спеціалізувалася на темах криміналу та судового процесу. Публікувалася в «Українській правді» та «Радіо Свобода». У 2022-му отримала нагороду Міжнародного жіночого медійного фонду «За мужність у журналістиці».
Початок повномасштабного вторгнення Вікторія зустріла в місті Щастя на Луганщині – туди заходили російські війська, а вона продовжувала працювати. Також готувала матеріали про воєнні дії в Запорізькій і Донецькій областях. Тоді ж її затримали силовики ФСБ Росії та помістили в Бердянську колонію. В полоні Вікторію утримували впродовж десяти днів, але згодом звільнили. Відтоді вона продовжувала працювати журналісткою в Україні.
У липні 2023-го Рощина вирушила до Польщі й мала через Росію дістатися окупованих територій на сході України за три дні. Востаннє рідні розмовляли з нею 3 серпня 2023 року, тоді журналістка повідомила, що пройшла кілька днів прикордонних перевірок, але не сказала, де саме перебуває. Після того зв'язку з нею не було. Тільки в травні 2024-го Росія визнала, що її затримали.
«Нещодавно у Вікторії був день народження, і я боявся їй щось писати, бо знав, що вона, ймовірно, перебуває у полоні росіян. Не хотів нашкодити… Я дуже добре її запам'ятав серед тисяч журналістів саме завдяки сміливості та жазі до професії», – написав речник військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук.
«Із нею було непросто. Якщо Віка вважала, що в тексті треба виправити якесь слово, то дзвінки редакторам лунали і о 12 ночі, і о 4 ранку. Віку ніщо не могло зупинити, якщо в її голові народжувалася ідея. Для неї не було нічого важливішого за журналістику. На Гро про Віку ходили легенди. Вона була стихією, яку ми так і не змогли приборкати. Віка завжди була там, де відбувалися найважливіші для країни події. І вона продовжувала б це робити ще багато років…», – зазначила її колега Євгенія Моторевська.
«У всіх, хто працював з тобою, є історія, як ти зривалася то на суди, то на протести, то на захоплення Укрпошти у Харкові напередодні Нового року. У всіх є історія, коли приходиш в офіс, а ти звідти ще не йшла. Для тебе не було нічого цікавішого і важливішого, ніж журналістика. Це не про працездатність, це про фанатичність, із якою ти працювала, жила», – додала колега Ангеліна Карякіна.
У ГУР повідомили, що Вікторія Рощина мала бути включена в один із найближчих обмінів полоненими.
Розкажіть про цю історію іншим
Ми хочемо жити в країні, яка пам'ятає. Кожен донат на армію зараз допомагає зберегти свободу і незалежність нашої країни. Кожен донат на пам'ять допоможе нам зберегти пам'ять про ціну цієї свободи.
bottom of page