49-річний сержант Віктор Тьопенко, позивний Фізрук, загинув 24 березня 2022 року в бою з окупантами біля села Суха Камʼянка під Ізюмом на Харківщині. Понад рік, до 17 квітня 2023-го, вважався зниклим безвісти.

Віктор народився в селі Заліське Черкаської області. Після закінчення місцевої школи навчався у Дніпродзержинському технікумі фізичної культури. Пройшов строкову службу у повітряно-десантних військах. Вищу освіту здобув у Черкаському державному університеті імені Богдана Хмельницького. Працював учителем фізичного виховання у Заліській загальноосвітній школі. У 2015 році брав участь в АТО на Донбасі. Воював у складі 79-ої окремої десантно-штурмової бригади, був командиром відділення. Після звільнення повернувся до цивільного життя.

«Чоловік дуже любив свою роботу, навчав дітей бути сильними і сміливими. Тож і школярі горнулися до вчителя, поважали та прислухалися до його порад. Доброго щирого колегу цінували в колективі. Односельці знали Віктора Тьопенка шанованим педагогом, дбайливим господарем, працьовитим, енергійним чоловіком, сповненим планів і сподівань. Був справжнім патріотом», – зазначили у Тальніській громаді.

На другий день повномасштабної війни, 25 лютого 2022 року, Віктор мобілізувався до лав ЗСУ. Служив у 3-ій окремій танковій Залізній бригаді. Був командиром відділення розвідувальної роти.

«Тато був дуже світлою і доброю людиною. Після АТО отримав статус ветерана війни, але коли розпочався повномасштабний наступ, пішов, попри стан здоровʼя. «Хто, як не ми», – він повторював це постійно. Завжди перший, завжди за справедливість. Після того, як ми зрозуміли, що на звʼязок тато не виходить, більше року шукали всюди. Сподівались, що в полоні, що живий. Та, на жаль, дива не сталось. 17 квітня 2023 року прийшла страшна звістка. Не описати словами, наскільки це боляче і як його не вистачає», – розповіла Юлія Тьопенко.

Воїна поховали 28 травня 2023 року у рідному селі.

У Віктора залишилися мама, сестра, брат, донька і син.