24-річний боєць Віктор Степаненко загинув 3 вересня 2022 року в районі села Петрівка на Херсонщині. При виконанні бойового завдання отримав смертельні поранення внаслідок ворожого мінометного обстрілу.

Віктор народився у селищі Сахновщина Харківської області. Жив у селі Шевченкове рідної області. Здобув фах електрогазозварювальника у професійно-технічному училищі. Працював у ТОВ АФ «Санрайз». Захоплювався футболом, був гравцем місцевої збірної «Тавежнянський рубін».

25 лютого 2022 року Віктор поповнив лави добровольців і став на захист України від російських окупантів. Проходив службу в 60-ій окремій механізованій бригаді ЗСУ, де обіймав посаду гранатометника 96-го батальйону.

«Віктор за своє коротке життя залишив слід у душах багатьох людей. Він навіки залишиться в пам’яті та серці кожного, хто його знав, добрим, відкритим та веселим хлопцем, найкращим другом, братом та сином, надійним товаришем та побратимом, вірним патріотом своєї Батьківщини, якому завжди буде 24 роки… Незважаючи на контузію, попри біль та втому, виконував поставлені перед ним бойові завдання. Ніколи не скаржився і завжди був впевнений в перемозі нашої держави. Він був вірний військовій присязі, виявивши стійкість та мужність в боях за майбутнє України та її народу, віддав своє життя. Горда з того, що мала честь жити поряд з цим хоробрим воїном!» – розповіла класна керівниця загиблого Карина Біда.

Рідні та знайомі згадують Віктора як світлу, добру, чуйну та завжди веселу людину, мужнього чоловіка, найкращого друга, брата та сина.

Поховали захисника в селі Шевченкове на Харківщині.

У Віктора залишилися батьки Марія Олексіївна й Анатолій Вікторович, брат Іван, бабуся Наталія Іванівна, рідні, друзі та побратими.