Старший солдат Віктор Огнєв, позивний Огоньок, загинув 17 серпня 2023 року поблизу села Роботине Запорізької області. Рятуючи побратимів, потрапив під ворожий артилерійський обстріл та отримав смертельні травми. Захиснику назавжди 30.

Віктор родом із селища Черняхів Житомирської області. У 2004 році закінчив Вище професійне училище Житомирського державного технологічного університету, здобув фах верстатника широкого профілю. Працював автомеханіком, зварювальником, будівельником. Останнім місцем роботи було ТОВ «Даніко ЛТД», де обіймав посаду верстатника.

У січні 2023 року чоловік приєднався до лав Збройних Сил України, щоб захистити свою країну від окупантів. Після навчання у Великій Британії проходив службу у 82-ій окремій десантно-штурмовій бригаді.

«Ріс добрим хлопчиком. Завжди допомагав батькам і рідним, любив майструвати, гарно вчився в школі. Не боявся роботи, брався за все, аби заробити гроші. Різне довелося пережити йому. Але Віктор завжди мріяв про міцну сім'ю. У 2013 році знайшов своє кохання. Тоді ж і народився перший синочок, а в 2020 році – і другий. З роллю батька він впорався на відмінно. Виховував справжніх захисників для мами. Працював, шукав підробіток, ніколи не байдикував, мріяв про власну машину. Всі рідні і друзі знали і бачили, як він старається. Все в руках виходило, всі мрії з часом ставали реальністю. 18 січня 2023 року Віктор вступив до лав ЗСУ. Пишався, що захищає Україну, а його побратими пишалися ним. Вони завжди говорили: «Це наш Огоньок! Вміє підняти настрій всім». Надійний, веселий, щирий, світлий, добрий… Таким і залишиться в пам'яті своїх побратимів», – розповіли у Черняхівській громаді.

«Дитинство Віктора було непростим, він вчився виживати в цьому світі самостійн, і ще допомагав братам. Мріяв про власну сім'ю і щасливе майбутнє. Завжди в будь-який час доби приходив на допомогу. Майстер на всі руки, щирий, добрий, сміливий, веселий, найкращий батько. Коли його син Анатолій обіймав труну, я пообіцяла, що його татко отримає найвищу нагороду від українців», – додала подруга загиблого.

Поховали десантника у рідному селищі.

У Віктора залишилися дружина Оксана, сини Анатолій і Владислав, мама, двоє братів, бабуся, рідні, друзі та побратими.