Життя Віктора Коцаря обірвалось 12 березня 2022 року. Він був членом добровольчого формування з мисливців та мешканців села Євгенівка, що на Миколаївщині. Стримуючи в оточенні ворожу диверсійно-розвідувальну групу з пʼятнадцяти осіб, чоловік загинув неподалік рідного села.

Спершу Віктор Коцар вважався зниклим безвісти, а на його позиції після бою знайшли чотири використані гільзи з мисливської пʼятизарядної рушниці. Тільки 28 квітня 2022 року після тривалих пошуків на тоді вже окупованій території за 50 метрів від позиції Віктора знайшли його тіло.

Віктору Коцару було 58 років. Він мешкав у селі Євгенівка. Працював арматурником ТОВ «Мостобудівельний загін №73». З дитячих років, та навіть будучи вже батьком і дідусем, не покидав аматорську сцену. Був активним учасником танцювального колективу, драматичного, естрадного та духового оркестрів, вокального чоловічого народного ансамблю «Козацький передзвін».

У вільний час полюбляв рибалити та ходити з друзями на полювання.

«Він – людина високої громадської активності, веселий, дружелюбний. Справжній свідомий патріот своєї держави. Такими виховав своїх двох синів, захисників України, та онуків», – сказала дружина Марія Коцар.

У Віктора залишилися дружина, двоє дорослих синів та онуки.