top of page

Віктор Білов
5 квітня 2022 р.
64-річний Віктор Білов підірвався на міні у селі Вірнопілля Ізюмського району Харківщини. Трагедія сталася 5 квітня 2022 року.
Після початку повномасштабної війни Вірнопілля потерпало від обстрілів російських військ. Багато жителів виїхали. Віктор із цивільною дружиною Ольгою не планували покидати село.
«Ми мали дві садиби – мою і ще одну, яку купив Віктор, щоб там розмістити пасіку. Коли почалася війна, ночували в його хаті. А вранці їхали до моєї – везли їсти діду Миколі, якого евакуювали до нас з Ізюму друзі доньки», – розповіла Ольга.
Вранці 5 квітня вони, як і раніше, поїхали до діда Миколи. Біля двору Віктор помітив ганчірку.
«Сказав: «Олю, що це в нас лежить?». І після цього – вибух, темрява. Віктор наїхав на одну з мін. Кажуть, їх скидали на парашутах російські військові. Я отямилася і побачила, що все в диму, горить. Виповзла з заднього сидіння, через контузію нічого не могла зрозуміти. Потім глянула – руки-ноги цілі, встала. Чую – чоловік озивається. Він випав зі свого сидіння, праві кінцівки були відірвані».
Ольга знайшла транспорт, щоб відвезти чоловіка у Барвінкове до лікарні. Того ж дня йому ампутували руку та ногу. Після операції Віктор на якийсь час опритомнів. З Барвінкового його скерували в Харків. Дорогою Віктор помер.
«Мене з ним не взяли. Донька забрала мене в Куп'янськ. Там дізналася, що чоловік помер. Виїхати з Куп'янська, щоб його поховати, не могла: навколо йшли важкі бої. Трасу перекрили. Волонтери допомогли поховати його в Харкові», – додала Ольга.
Віктор Білов народився у Слов'янську на Донеччині. Працював у водоканалі. З Ольгою прожив сім років. Обоє були вдівцями. Віктор хворів на артрит, проте все одно трудився по господарству. Пара тримала город, тварин.
«Він дуже любив всіляких диких пташок. Яка б пташка не летіла, або десь заспіває, будь-яку розпізнає, і все про неї розкаже. Раніше мав колекцію з 300 голубів. Мріяв розвести фазанів. А ще забирав додому приблудних котів. Був проворний: як тільки я озвучувала якісь плани, зразу йшов вирішувати питання. Коли війна вже почалася, купив двоє поросят. Кажу: «Куди ж ти їх купуєш?». Він: «Та воно туди-сюди й закінчиться, а виросте двоє поросяток, дітям буде, що дати», – додала Ольга.
У Віктора Білова, крім Ольги з доньками та онуками, також залишилися донька й онука у Німеччині.
Розкажіть про цю історію іншим
Ми хочемо жити в країні, яка пам'ятає. Кожен донат на армію зараз допомагає зберегти свободу і незалежність нашої країни. Кожен донат на пам'ять допоможе нам зберегти пам'ять про ціну цієї свободи.
bottom of page