44-річний молодший сержант В'ячеслав Яремко, позивний Козак, загинув 12 жовтня 2023 року поблизу села Макіївка Сватівського району Луганщини. За словами рідних, того дня у важкому бою з окупантами захисник отримав осколкові поранення та залишився на позиції, прикриваючи відхід побратимів. Він врятував товаришів і тримав оборону до останнього, загинувши зі зброєю в руках.

В'ячеслав родом із села Волошинівка Київської області. Після здобуття середньої освіти в місцевій школі пройшов строкову службу в ЗСУ. Пізніше служив у підрозділі Служби безпеки України. З дитинства займався спортом: гирьовим, футболом, легкою атлетикою. Захоплювався риболовлею. Мав власноруч облаштоване озеро, куди запрошував всіх друзів на риболовлю. У цивільному житті був приватним підприємцем, займався бурінням свердловин, надавав послуги по всій Україні. Його називали «Батьком буровиків».

Маючи досвід військової служби, з початком повномасштабного вторгнення чоловік став на захист країни. Воював у складі 402-го окремого стрілецького батальйону (в/ч А4823) Збройних Сил України. Був командиром стрілецького відділення.

«Комунікабельний. Мав багато друзів, які його поважали й цінували. Був емоційним і принциповим, завжди відстоював свою точку зору. Був хорошим батьком для трьох дітей. Мав великі плани. Але їх зруйнувала війна. Козак (такий позивний отримав за оселедця на голові), як справжній патріот, звісно, став на захист країни. І свідомо й віддано їй служив. Попри фронтові труднощі та суворе солдатське життя не скупився на подяку односельцям, які його підтримували. Дякував старості, землякам, діткам. І гордився, що народився саме у Волошинівці. Ми втратили сміливого, щирого, життєрадісного патріота, який своїм душевним теплом міг зігріти кожного. Завжди повний сил і енергії, віри у світле майбутнє…» – розповіли у Баришівській громаді.

«Я пишаюся своїм братом! Маючи ще стільки невиконаних планів в житті, він віддав найголовніше, що може бути, – своє життя… Віддав його за наш з вами спокій, за вільну Україну та мир!» – зазначила рідна сестра загиблого Алла.

Поховали воїна на Алеї Героїв цвинтаря в рідному селі.

У В'ячеслава залишилися мама, син, дві доньки, брат, сестра, племінники, багато друзів та побратимів.