12-річна Вероніка Куц загинула 5 березня на околицях села Ягідне Чернігівської області.

Того дня мама дівчинки Вікторія разом з чоловіком Петром вирішили евакуюватись із Чернігова – в машині з ними їхала також молодша сестра Вероніки. На шляху в околицях Ягідного дорога була перегороджена камінням. Петро вийшов з авто, щоби відтягнути їх. Почався обстріл. Петро і маленька Вероніка загинули. Маму та сестру дівчинки російські окупанти викрали й наступні 25 днів тримали в підвалі…

Вероніка Куц навчалась у 5-му класі. Мала багато друзів, була веселою та кмітливою дівчинкою. Любила знімати відео, в яких розповідала про своє життя.

«Ніка, ти для всіх залишишся у пам’яті, як маленька запальничка», – сказала знайома родини Олена.

Друзі розповідають, що Вероніка була яскравою дівчиною. Вона дуже любила гуляти: і в сонячну, і в дощову чи сніжну погоду. Влітку часто каталася на велосипеді та ходила на річку. Вероніка дуже любила життя.

«Вона обожнювала ходити по магазинах, розглядати різні речі. Вероніка була дівчинкою з характером – могла і посперечатися, але завжди доводила все до кінця! Коли народилася її сестричка Варя, Вероніка мені написала і попросила допомогти зробити тортик для матусі. Ми з нею більш, ніж годину складали список, що нам було потрібно», – пригадує подруга Ніки Настя.

Вероніка дуже любила тварин, а особливо котів. Мала свого пухнастика Томаса.

«Це просто не подруга, а мрія! Ми з нею дружили ще з дитсадка. Вона просто – the best! Таких як вона вже ніколи не буде», – розповіла Настя.

«Вероніка була такою гарною та світлою дитиною», – написала бабуся дівчинки Людмила Симанчук.