66-річний Василь Волинько загинув у місті Буча 14 березня 2022 року. Він разом з родиною намагався евакуюватися з села Озера. У Бучі автомобіль, в якому їхав Василь, потрапив під мінометний обстріл. Разом із ним загинула рідна сестра з чоловіком і сином.

Василь мав інвалідність з дитинства – церебральний параліч. Від народження він погано ходив. Був на милицях, користувався інвалідним візком. Останні 10 років за ним доглядала рідна сестра Ірина. Вона відмовилася від евакуації в перші дні повномасштабного вторгнення російських військових в Україну, щоб піклуватися про брата. Родина переховувалася в погребі на подвір’ї свого будинку. Василя доводилося туди заносити на руках.

«Після того, як на подвір’я прийшли російські військові, вбили собаку та пригрозили кинути в погріб гранату, вони наважилися на евакуацію», – розповіла племінниця Василя Світлана.

Василь їхав в автомобілі своєї сестри, яка була за кермом. Цього дня з села Озера евакуювалися 30 машин. 4 години автівки чекали на вулиці Інститутській дозволу на проїзд. А коли рушили – почалися вибухи. Василь із родичами опинилися в епіцентрі й загинули на місці.

«Попри хворобу, дядько Василь допомагав по господарству. Він навіть на візку перекопував город, кукурудзу лущив, робив усе, що його просили. І дрова рубав постійно, це був його обов’язок, адже в нас груба була в хаті», – пригадує племінниця Світлана.

У Василя не було дружини й дітей, єдина його рідна сестра загинула разом із ним.