Старший солдат Василь Борух, позивний Історик, загинув 12 липня 2023 року на Запорізькому напрямку. В бою з окупантами, рятуючи побратимів, отримав смертельні осколкові поранення. Воїну назавжди 50.

Василь народився в селі Дрогомишль Львівської області. Жив у Львові. Спочатку навчався у Дрогомишлянському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені Петра Василихи, потім вступив до Нагачівського ЗЗСО І-ІІІ ступенів. Вищу освіту здобув на історичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка. Пройшов строкову службу у прикордонних військах. Впродовж 30 років працював вчителем історії у Домажирській середній школі на Львівщині. Мав активну громадянську позицію, був учасником Революції Гідності.

З перших днів повномасштабної війни чоловік добровільно взяв до рук зброю, щоб стати на захист рідної країни. Спочатку був у складі 10-го окремого стрілецького батальйону ТРО, а пізніше перевівся до 116-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. За особисту відвагу при виконанні бойових завдань був нагороджений відзнакою «Честь і слава».

«Василь був неймовірним патріотом своєї Батьківщини. Упродовж майже 30 років викладав історію України, за ці роки він навчив не одного учня пишатися тим, що ми є українцями! Пішов у перші дні добровольцем зі словами: «Зараз вирішується доля України, якщо я не стану на її захист, я не зможу викладати історію», – розповіла його племінниця Галина Волоско.

Поховали захисника на Марсовому полі Личаківського кладовища у Львові.

У Василя залишилися дружина Галина, донька Юлія, син Маркіян, інші рідні, друзі та побратими.