Киянина Валерія Кондратюка російські військові вбили на початку березня 2022 року між селами Терешківка та Шняківка Ніжинського району на Чернігівщині.

25 лютого, у другий день повномасштабної війни, Валерій вивіз батьків на Чернігівщину, проте згодом вирішив повертатися до Києва. Сестра Інна Котвіцька пригадує: «Оскільки тато був дуже хворий (шунтування, цукровий діабет першого типу), то Валерій сів за кермо автомобіля і повіз родину в село Макіївка Носівського району. Але того ж дня туди зайшли окупанти. Брат не зміг сидіти склавши руки, три дні ходив у розвідку, здавав позиції росіян нашим військовим. Потім він вирішив добиратися до Києва електричкою, хотів вступити у тероборону».

3 березня 2022 року Валерій вийшов пішки з міста Бобровиця, звідти мав дістатися до столиці. Того дня він востаннє говорив з ріднею.

«3 березня востаннє йому вдалося додзвонитися до тітки, він сказав, що біля дороги і нарахував 170 одиниць техніки окупанта, яка рухається на Київ... Через годину він уже був поза зоною досяжності... Ми його шукали 40 днів. 12 квітня нам зателефонував ніжинський слідчий і повідомив, що тіло брата було ексгумовано біля дороги між селами Терешківка та Шняківка», – розповіла Інна.

Валерія Кондратюка розстріляли з БМП. Стріляли в ноги, живіт і голову. Йому було 38 років.

Валерій народився і жив у Києві. Був фахівцем з фарбування металевих виробів.

«Дуже любив свою роботу, навіть похований був з ключем від роботи на шиї», – розповіла Інна Котвіцька.

У Валерія Кондратюка залишився 4-річний син, 17-річна донька, дружина, сестра та батьки.