70-річного Валерія Силенка розстріляли російські військові у місті Ірпінь на Київщині. Це сталось на його власному подвір’ї на вулиці Багірова, 20 у березні 2022 року.

За словами сусідки, з двору чоловіка лунали постріли. Потім з'ясувалося, що солдати стріляли Валерію в голову, відстрелили йому пальці. На підвіконні та вікні кухні залишилися сліди його закривавленої руки.

«Почалося все на вулиці – Валерій там сидів і курив, думаю, він із окупантами посварився, а вони, між іншим, у сусідньому будинку жили. За натурою Валерій був відчайдухом, сусід розповів, що він міг сказати будь-що, вилаяти», – розповіла дружина Ганна Силенко.

Валерій народився у Бучі. Закінчив вісім класів середньої школи та професійно-технічне училище зв’язку. Працював у Київпастрансі, де обслуговував автомобільний парк як зв’язківець. Жив у Ірпені.

Любив садити дерева, кущі, квіти, вирощував лимони, інжир. Знайомі казали: «Валерій палицю посадить, і та у нього вродить». Мав собак. Захоплювався акваріумними рибками. Ходив до річки, де ловив для них живий корм. Допомагав розводити рибу у штучному озері. Був небайдужим. Протидіяв забудові на вулиці Северинівській, де хотіли знести скверик із соснами.

Повномасштабна війна застала Валерія його домі в Ірпені. Дружина Ганна 13 березня 2022 року виїхала з міста. Син Роман, який вивозив людей, наполягав: «Тату, виїжджай». Але він не погодився. Зокрема тому, що не захотів залишати свого собаку. Валерій возив воду й харчі тероборонівцям. Сусіди теж приходили до нього по воду і він завжди любʼязно проводив їх до криниці.

Тіло Валерія рідні знайшли у моргу Вишгорода. 12 квітня син Роман поховав батька в Ірпені. Наступного дня вступив до лав Збройних сил України.

У Валерія Силенка залишилися дружина, син, невістка, племінниця та інші родичі.