top of page
Євгеній Карлеутов
28 травня 2024 року
Солдат 42-річний Євгеній Карлеутов помер у лікарні від важких кульових поранень 28 травня 2024 року. Свій останній бій воїн прийняв поблизу села Новодарівка Запорізької області.
Народився Євгеній на Харківщині в місті Люботин. Після школи пройшов строкову службу. Потім працював у рідному місті на різних посадах: різноробочим, вантажником, продавцем на ринку. Жив з мамою, допомагав родині. Був компанійською людиною, залюбки проводив вільний час із друзями. У 2021 році чоловік влаштувався на «Нову пошту».
«На цю роботу Женя ходив із задоволенням. Йому було цікаво, і колектив приємний, і повага до співробітників відчувалася… Син у роботі був дуже старанним, серйозно ставився до обов’язків, намагався всім допомагати. Його там теж любили, казали мені потім його колеги», – розповідає мати Олена Анатоліївна.
«Женю любили люди, він був дуже добрий та веселий, говірливий. Мав багато друзів, знайомих. Спілкування – це було його основним «хобі». Ходив з друзями на природу, на шашлики. У нас гарний край, є куди поїхати. Женя був хорошим батьком і дядьком. Дітлахи до нього, як кошенята бігли. Він і тваринок любив, навіть на нулі – рятував, вигодовував», – пригадує мама.
Після початку повномасштабної війни Євгеній долучився до складу Люботинського ТрО, прослужив там рік. На початку березня 2023-го вирішив перейти у бойову частину. Боронив країну в складі 127-ї окремої бригади територіальної оборони. Обіймав посаду старшого стрільця-оператора. Брав участь у боях під Бахмутом, Сумами, на межі Донецької та Запорізької областей.
«Про війну він мені нічого й не розповідав, казав: «Мамо, все нормально». Як він загинув, теж ніхто нічого не сказав, навіть командир не зателефонував. Але поранення були кульові, значить, це був ближній бій. Він загинув не одразу, його повозили по лікарнях, по реанімаціях у Запоріжжі та Дніпрі. Тяжкий був, але лікарі за нього боролися. Женя помер, не приходячи до тями, 28 травня», – говорить Олена Анатоліївна.
Поховали захисника в селищі Барчани Харківської області.
У Євгенія залишились, мама, син, якому на момент загибелі тата було 8 років, рідні.
Розкажіть про цю історію іншим
Ми хочемо жити в країні, яка пам'ятає. Кожен донат на армію зараз допомагає зберегти свободу і незалежність нашої країни. Кожен донат на пам'ять допоможе нам зберегти пам'ять про ціну цієї свободи.
bottom of page