Валентина Сливченко прожила 88 років і загинула на початку березня у блокадному Маріуполі – через брак їжі, холод та сильний стрес від бойових дій у місті.

Напередодні смерті внаслідок російських обстрілів зайнялася її квартира. Пожежу допоміг загасити сусід жінки. Він ділився з старенькою харчами та водою – на той час ні продуктів, ні водопостачання у місті не було.

«Моя бабуся не заслужила помирати від холоду та голоду, у самоті. Вона й так прожила нелегке життя», – розповіла онука загиблої Вікторія.

Під час Другої світової війни радянські війська, відступаючи з Харкова, підірвали будинок, де Валентина Сливченко жила разом з мамою.

«Опісля мама бабусі поїхала на Далекий Схід Росії. А бабуся залишилась у Харкові – безпритульною дитиною», – розповіла Вікторія.

Родичі Валентини Сливченко кажуть, що бабуся була дуже бережливою – боялась, що хтось може прийти і відібрати в неї все. А ще пенсіонерка по-особливому цінувала незалежність України.

«Мого батька бабуся виховувала в дусі свободи та любові до України. І нас з сестрою теж так навчала. А радянських комуністів називала злочинцями, вона їх ненавиділа більше, ніж «гітлерівців», – розповіла онука Валентини Сливченко.