top of page
Валентина Мелешкіна
14 березня 2022 р.
Мати-героїня, 82-річна Валентина Мелешкіна, померла під час повномасштабної війни 14 березня 2022 року. Валентина жила у селі Смичин на Чернігівщині. Цей населений пункт захопили росіяни. Лідія захворіла на грип, у неї розвинулося запалення легень. Антибіотиків вистачило лише на три дні. Здоров’я Валентини погіршувалося і через відсутність доступу до ліків та медичної допомоги вона померла.
«Я забрала маму з рідного села десь після Нового року. Вона в нас трохи пожила, а потім почалося повномасштабне вторгнення. Ми всі перехворіли на грип, а згодом і мама заразилася. Ліків було обмаль… У неї в легенях аж хлюпало, піднімалася температура, але допомогти не було змоги. Якби не війна, якби я її не забрала до себе, вона би ще жила», – сказала Лідія.
Валентину доньки й зяті поховали на місцевому кладовищі. Люди власноруч змайстрували труну, копали могилу, опускали труну. На кладовище їхали мотоблоком. Ледь встигли повернутися додому, як повз двір знову пішли колони ворожої техніки. У цей час виходити з двору було небезпечно. Лідія пригадала, як одного разу окупанти відкрили вогонь по дітях, які біля колодязя набирали воду. Діти фізично не постраждали, але дуже злякалися...
Валентина Мелешкіна народилася в селі Піщаний Брід на Кіровоградщині. Після школи працювала в колгоспі, а потім поїхала в Казахстан на будівництво. Там познайомилася з майбутнім чоловіком. Народила двох синів і доньку. Згодом повернулася додому у рідне село. Там сім’я поповнилася ще трьома дівчатками.
Чоловік Валентини працював трактористом, а вона була ланковою на буряках. Потім влаштувалася на пошту: багато років розносила газети, листи і пенсії у селі.
«Мама гарно вишивала, випікала найсмачніші булочки та інші смаколики. А ще – вирощувала жоржини. Стільки видів я ні в кого в селі тоді не бачила. Ми гарно жили: дві корови, 100 гусей, свині. Батьки мали автомобіль, мотоцикл. А коли в 1993 році помер тато, мама сама ставила на ноги наймолодшу доньку, яка тоді якраз закінчила школу… Все пережила, бавилася з онуками, дочекалася правнуків…», – сказала Лідія.
У Валентини Мелешкіної залишилося шість дітей, 14 онуків та 12 правнуків.
Розкажіть про цю історію іншим
Ми хочемо жити в країні, яка пам'ятає. Кожен донат на армію зараз допомагає зберегти свободу і незалежність нашої країни. Кожен донат на пам'ять допоможе нам зберегти пам'ять про ціну цієї свободи.
bottom of page