Валентина Дідківська загинула внаслідок російської атаки на Київ 29 грудня 2023 року. Поряд обірвалося життя ще понад 30 її колег. 9 січня 2024-го чоловік Валентини впізнав її тіло – він був на місці обстрілу, коли ще продовжували розбирати завали. Потім збіг підтвердили за допомогою ДНК-тесту.

Валентині Дідківській було 50 років. Вона народилася в селищі Доброслав Одеської області. Там пішла до першого класу, а у 1980-х із родиною переїхала до міста Малин Житомирської області. Закінчивши школу, вступила до училища у Житомирі, де отримала фах керівниці дитячого танцювального колективу. Хореографія була найбільшою пристрастю Валентини на той час. Вищу освіту Валентина здобула в Херсонському національному технічному університеті.

У Малині вона познайомилась із майбутнім чоловіком. Молода пара переїхала до Києва на початку 1990-х. Останній час Валентина обіймала посаду контролерки радіоелектронної апаратури та приладів на державному підприємстві. Працювала багато і понаднормово.

«Вона була дуже бойова, енергійна. Я її часом лагідно називав кімнатним генералом. Коли мала більше вільного часу, то займалась спортом, ходила на тренування. Любила квіти, зокрема фіалки, але основним її хобі були зйомки. Вона ще в школі написала твір, що мріє стати акторкою… Знімалась у рекламі, телепередачах, кіно», – розповів чоловік загиблої Степан Дідківський.

«Вона була дуже турботливою. Завдяки характеру мами та її старанням ми стали тим, ким є, – сказав син Володимир. – Бачилися з нею востаннє за день до її загибелі. Вона тоді сказала: «Пам'ятайте, як сильно я вас люблю», і ці слова стали її останніми».

Тіло Валентини кремували та поховали в Києві на Байковому кладовищі. У неї залишилися чоловік, син, невістка, мама, сестра і брат.