Солдат Валентин Льовочкін загинув 12 березня 2022 року під час бою за Попасну, що в Луганській області. Девʼять місяців рідні та друзі шукали тіло воїна.

Валентину Андрійовичу був 21 рік. Він народився у селі Салтикова Дівиця на Чернігівщині. Із 2014 року проживав у селі Іржавець. Займався спортом, мріяв стати професійним футболістом. Закінчив школу в 2018-му. Вступив у Дігтярівський професійний аграрний ліцей.

Наступного року підписав контракт на проходження військової служби в 95-ій окремій десантно-штурмовій бригаді. Навчався у Львові разом з європейськими військовими. Брав участь у розмінуванні на Донеччині.

«Він – найстарший з шести дітей у мене, і все в дитинстві було для нього. Ми багато речей для нього купували, він любив білий колір. Валік був дуже терплячий, підтримував і допомагав у всьому. Власними силами здобував освіту та працював. Молодші брати й сестри знали, що як Валік сказав, так і має бути. Запитували в нього поради, як у старшого брата», – розповіла мама Оксана Шнейдер.

У 2021 році здобув професії слюсаря з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування, тракториста-машиніста та водія. 30 серпня 2021-го підписав новий контракт із військовою частиною А1910, де служив на посаді старшого стрільця-навідника 13-го окремого десантно-штурмового батальйону імені Героя України полковника Тараса Сенюка. Продовжував боронити Україну в складі 95-ої окремої десантно-штурмової бригади і під час повномасштабного вторгнення.

Посмертно захисник нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Поховали Валентина 29 листопада 2022 року на цвинтарі в Іржавці.

У воїна залишилися мама, брати і сестри.