top of page
Валентин Коноводов

Валентин Коноводов

10 червня 2022 року

Морпіх Валентин Коноводов, позивний Miller, загинув 10 червня 2022 року на Херсонщині. Під час виконання бойового завдання був важко поранений осколками ворожої міни, на якій підірвався побратим. Лікарі намагались його врятувати, але серце воїна зупинилося. У липні йому мало виповнитися 25 років.

Валентин народився в українському Криму. В дитинстві переїхав з родиною на Рівненщину. Навчався у Здолбунівських школах. З дитинства захопився спортом. Займався важкою атлетикою, здобув звання майстра спорту. Пізніше додав заняття греплінгом та бразильським джиу-джитсу. Ще зі школи дружив із майбутньою дружиною. Після строкової служби хлопця пара одружилася.

З 2018 року Валентин служив в 1-му окремому батальйоні морської піхоти. Був снайпером та виконував бойові завдання в ООС на Донбасі. У 2021-му контракт закінчився. Подружжя Коноводових поїхали за кордон.

З початком повномасштабного вторгнення Валентин повернувся на Батьківщину та пішов до військкомату. Згодом приєднався до лав 73-го морського центру спеціальних операцій імені кошового отамана Антіна Головатого ССО ЗСУ.

«Валентин був дуже хоробрим і відповідальним. У людях цінував щирість і відвертість. Завжди прагнув більшого, завжди на перше місце ставив розвиток. Він досягав усього, чого прагнув. Досяг вершин у важкій атлетиці, пройшов насичений випробуваннями шлях морського піхотинця, а з початком повномасштабного вторгнення – оператора сил спеціальних операцій. Валентин говорив, що не можна залишатись осторонь, що наша сила в єдності, і перемогти можна лише, якщо кожен докладе зусиль», – розповіла дружина Софія.

Пісня українського гурту Skofka «Чути Гімн» присвячена Валентину Коноводову.

Поховали воїна на кладовищі «Молодіжне» у Здолбунові.

У Валентина залишилися дружина, мама та сестра.

Розкажіть про цю історію іншим

Інші загиблі

Херсонська область

Допоможіть зберегти пам'ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих:

bottom of page