12 березня 2022 року 11-річний Тимофій Сич разом із рідними їхав із селища Макарів на Київщині. На автівці були написи «Діти», були білі простирадла. Однак російських окупантів це не зупинило – по ній влучили з БМП. Тимофій загинув, авто, в якому він був, спалахнуло…

«Російські військові базувалися між Макаровом і Гавронщиною. 12 березня вони прийшли до нас додому у Макарові і дали годину на збори. Моя родина і ще троє сусідів сіли в автівки і спробували виїхати через Макарів, але їх не пустили і розвернули на Липівку», – розповів Ярослав Сич, батько Тимофія.

З Липівки родину теж годинами не випускали. Поки врешті окупанти не приєднали їхнє авто до колони, якій вже кілька днів не давали коридору на виїзд. Тоді всі автівки рушили.

«Між Липівкою і Королівкою колону почали обстрілювати з БМП. Влучили в нашу машину – в бак і дах. Батько, який був за кермом, загинув одразу. Мама відчула, як її голова горить. Вона вискочила з машини. Сил, щоби витягнути невістку і старшого онука вже не мала. Мій молодший син також зміг вибратися. Він мав поранення в живіт і ногу… Машина загорілася, російські військові накрили все мінометним вогнем. Дружина, старший син і батько згоріли», – розповів Ярослав.

Місцеві відтягнули авто на ферму у Королівку. Після звільнення Київщини на початку квітня 2022 року Ярослав виймав із авто останки своїх рідних. Поховали Тимофія, його маму Марину та дідуся Олега у Макарові.

Тимофій Сич народився у Макарові. У рік переніс операцію на серці. Навчався хлопчик у Макарівському ліцеї №1. Найбільше з уроків подобалася математика. Додатково ще займався тхеквондо, ходив на театральний гурток, на танці, на заняття з комп'ютером.

«Тимофій був дуже спокійним, трішки сором’язливим. Ми часто відпочивали разом, рибалили, ходили по гриби. Кожні вихідні намагалися кудись їхати», – сказав батько.

«Він був розумною, відкритою і щирою дитиною. Коли ми зустрічалися, він завжди вітався, обіймав, цілував», – додала хрещена хлопчика Тетяна Лукашенко.

У Тимофія Сича залишилися батько, брат, сестра і бабуся.