83-річна Тетяна Старкова померла в окупованому Ізюмі 9 квітня 2022 року. Тяжко хворій жінці через блокаду не могли дістати ліків.

«Мама була хвора, я навідував її кожного дня. Вона мала цукровий діабет, почалася деменція. 23 лютого ми забрали маму до себе додому. З Харкова приїхала в гості сестра. А вночі почалося… Ми побули вдома ще 3-4 дні. Потім стало неможливо... Пішли у підвал, де жило 60 людей», – пригадав син Юрій.

У сховищі стан Тетяни погіршився. Недуги загострилися. Син звернувся до лікаря. Той сказав, що потрібних медикаментів немає, запропонував альтернативу з того, до чого був доступ. Проте хворій після цих ліків стало ще гірше. 9 квітня Тетяна померла.

Син почав шукати, хто під обстрілами погодиться поховати матір. Мобільного зв'язку не було. Приїхав велосипедом до друга Романа.

«Йдемо ховати Тетяну Іванівну – аж бачимо на вулиці хтось викинув нову труну. Ніде нікого… Ми взяли її. То нам навіть пощастило ховати не в ковдрі, як усі робили, – розповів друг сім'ї Роман. – Під час російської окупації працювала похоронна бригада, яка хотіла за копання ями скажені гроші. Тож ми копали самі. Поховали за Ізюмом на маленькому кладовищі. Окупанти дозволили везти труну за умови, що причіп буде відкритим, щоб, мабуть, бачити, що там не зброя…»

Тетяна Іванівна Старкова була родом із Росії. 1967 року переїхала в Україну. Працювала майстринею на Ізюмському приладобудівному заводі. Там працював і її чоловік (він помер 2008 року).

Тетяна любила вишивати картини. Виховала двох синів. Пережила втрату одного з них, він загинув ще до повномасштабної війни. Останні роки жінка тяжко хворіла...

У Тетяни Старкової залишилися син, три онуки, три правнучки і два правнуки.