Тетяні Шкуропацькій було 52 роки. Її життя обірвалося 17 березня 2022-го під час російської окупації Бучі. Тетяна хворіла. Через обстріли та окупацію вона не змогла отримати медичної допомоги і померла у своїй квартирі на вулиці Тарасівській.

Перед повномасштабною війною Тетяні Шкуропацькій зробили складну операцію на тазостегновому суглобі. Вона була вдома на лікарняному. Пересувалася за допомогою ходунків. Також жінка хворіла на цукровий діабет.

«Після того, як на початку березня Бучу окупували російські солдати, вони зробили штаб на вулиці Тарасівській, 8а. У багатоповерхівці, що за ним, і мешкала моя свекруха. Там вимкнули комунікації, було дуже холодно. Одного дня до свекрухи зміг прийти лікар. Поміряв їй тиск, який виявився дуже низьким. Тетяна Василівна потребувала госпіталізації, терапії. Але через обстріли і окупацію Бучі її неможливо було доставити у медзаклад, ліків не було і вона померла», – розповіла Вероніка Шкуропацька, невістка загиблої.

Тетяна була родом із Черкащини. Близько 30 років працювала комірницею на складах, що належали правоохоронним органам. У Бучі на Київщині отримала квартиру. Туди й переселилася з мамою і двома синами.

Тетяна любила пекти. Під час повномасштабної війни, коли в місті не стало хліба і поки ще було можливо, люди приносили їй борошно, дріжджі й вона пекла хліб. Також Тетяна любила в’язати. В останні дні життя в’язала светр для колишньої співробітниці. Але так і не завершила роботу.

«Свекруха була доброю людиною. Вона не втручалася у нашу сім'ю, хоча ми і прожили 12 років в одній квартирі. Тетяна Василівна була моєю подругою. Людина, з якою можна було поговорити про все на світі. Усі її дуже любили. Вона була товариською, веселою… Після смерті її поховали у братській могилі у нас за будинком. Потім була ексгумація. Ми її довго шукали по моргах, врешті я впізнала Тетяну Василівну по фото», – розповіла Вероніка.

Тетяну Шкуропацьку вдалося поховати 9 травня 2022 року на цвинтарі в Бучі.

У загиблої залишилися матір, двоє синів, невістки і онука.