Тетяні Козирєвій було 26 років. Її життя відібрала російська армія 14 березня 2022-го на Київщині. Автівку, в якій вони з маленьким сином Тімуром утікали з окупації, ворог розстріляв із кулеметів. Півторарічний син загинув поряд із нею.

Тетяна була родом із Чернігівської області. Здобула фах кухарки-кондитерки у Чернігівському професійно-технічному училищі. Деякий час працювала за професією.

«Нас у мами було пʼятеро – четверо доньок і син, а Таня – найменша, така добра, весела, сміялась завжди. Любила вишивати, зокрема бісером та хрестиком. Трохи співала в колективі у селі. Була творчою людиною і дуже позитивною», – розповіла сестра Тетяни, Людмила Рохлецова.

У Києві, куди Тетяна поїхала працювати, познайомилась зі своїм майбутнім чоловіком Олександром. У пари народився син Тімур. Родина жила у селі Здвижівка. Там їх і застало повномасштабне вторгнення. Тімурові на той час було трохи більш, як півтора року.

Коли Олександр довідався про чергову евакуаційну колону – сказав, щоби Тетяна з Тімуром виїжджали. 13 березня вони сіли в авто родини Логвиненків – Олександр із Валентиною виїздили разом із 14-річним сином Максимом. На єдине вільне місце взяли ще місцеву жительку похилого віку.

14 березня колону, в якій їхала родина, розстріляли. Чоловік Тетяни до звільнення Київщини від російських військ достеменно не знав, чи змогли вижити його рідні.

«5 квітня сів на велосипед та поїхав по трасі. Знайшов у Гавронщині хлопця Олексія, він і показав розстріляну машину. Я ще не під’їхав, як зрозумів, що все...», – сказав Олександр Козирєв.

Тетяну поховали у рідному селі на Чернігівщині, а поруч – її сина. Їхні імена розмістили на меморіалі у Бучі, який відкрили 2 липня 2023 року.

У загиблої залишилися три сестри, брат, батьки та чоловік.