Життя 64-річної Тетяни Чупахіної забрав обстріл Ізюма. Вона загинула від осколкового поранення 25 травня 2022 року.

Тетяна жила у Кам'янці. Після початку повномасштабної війни і до 5 березня щодня по телефону говорила з донькою Іриною, яка мешкала в Ізюмі. Потім зв'язок зник. У Кам'янці та Ізюмі не стихали обстріли.

«2 квітня я випадково зустріла в місті жінку з Кам'янки. Вона сказала, що маму з іншими кам'янчанами російські окупанти привезли в Ізюм і зараз вона біля магазину. Я побігла туди. Мама була така худа, в брудному вбранні. Я забрала її, ми йшли під обстрілами. Весь час трималися за руки – як у дитинстві. Обнімалися. Я не могла повірити, що вона знайшлася. Така була щаслива, коли вона була поряд», – сказала Ірина.

Тоді вона з чоловіком та синами жили у свекрухи, яка мала пічку – можна було готувати їсти та грітися, адже в місті вже не було газу. 29 квітня із родиною повернулася до свого дому. З мамою посадили город.

«25 травня ми з чоловіком і свекрухою пішли по молоко. Вже поверталися, до дому лишалося йти п'ять хвилин. Чуємо – летить ракета. Ми впали на землю. Піднімаємо голову і бачимо, що ракета полетіла прямо до нашого дому. Поки добігли, там були вже всі сусіди. Мама лежала в крові на городі», – розповіла Ірина.

На подвір'я Ірини впало 18 касетних боєприпасів. Один із них поранив її маму Тетяну. Вона померла у лікарні.

«Я до хвилини пам'ятаю той день – що ми робили, про що розмовляли. Маму підстригла знайома, і вона повернулася щаслива, аж помолоділа. Хотіла поїхати велосипедом до Кам'янки, щоб взяли в своєму погребі якусь їжу, бо боялася, що дітей не буде чим годувати», – розповіла Ірина.

Тетяну Чупахіну поховали в Ізюмському лісі. Після звільнення міста з російської окупації тіла ексгумували і забрали до моргу в Харків, потім – у Київ. Родичі кілька разів здавали матеріал для ДНК-експертизи, проте станом на липень 2024 року збігів не виявили.

Тетяна народилася у місті Торецьк на Донеччині. Приїхала працювати на приладобудівному заводі в Ізюмі. Потім була дояркою. Перед пенсією – соціальною працівницею. З чоловіком розлучилася, коли донька була малою.

«Мама була дуже доброю, без пам'яті любила мене і внуків. Завжди підтримувала, слухала без засудження, радила. Сама підняла мене на ноги, старалася, щоб в мене все було. Ми були найближчими людьми, подругами… Мама була дуже працьовитою. Тримала величезний город, господарство. Любила в'язати. Пам'ятаю, коли я була маленька, вона зимовими вечорами вмикала телевізор і все в'язала – кофтинки мені, шкарпетки. Мені дуже її не вистачає. Сниться майже щоночі», – сказала Ірина.

У Тетяни Чупахіної залишилися донька, двоє внуків, сестра.