top of page
Тетяна Бєляєва

Тетяна Бєляєва

3 березня 2022 р.

67-річна Тетяна Бєляєва загинула 3 березня 2022 року в Харкові. Російський снаряд влучив у будинок, де вона мешкала. Тетяна намагалася потрапити до підвалу, але людей було дуже багато й вона не встигла сховатися та отримала осколкові поранення несумісні з життям.

Тетяна Бєляєва родом із Харкова, жила у районі Салтівка. Здобула освіту в місцевому інституті громадського харчування. Працювала на кондитерській фабриці. Дуже любила квіти. Обожнювала подорожувати, любила море і запах пальм. Любила проводити час із рідними. Сім'я мала традицію – раз на рік разом їздити на море.

За кілька років до повномасштабної війни Тетяна Семенівна поборола рак щитоподібної залози. Після цього, у 2018 році, втратила на війні молодшого сина Івана. Він загинув під Донецьком, захищаючи Україну від російської армії ще з 2014-го.

«Вона довго не могла прийти до тями, але ми їй допомогли. Бабуся любила життя, прагнула до кращого, дарувала тепло, любов і турботу. У неї було чисте серце і такий заразний сміх, що освічував все навколо», – розповіла онучка Тетяна.

«Із нею нас об'єднало горе – загибель наших синів, захисників України. Ми часто спілкувалися, особливо на спільних заходах. Вона часто була організаторкою, іскрою, що єднала колектив. Надійна, світла, емоційна, розумна, з твердою життєвою позицією, влучним гумором і чистою душею. Такою Тетяна залишиться в нашій пам'яті», – сказала знайома загиблої, Надія Третякова.

Тетяну Бєляєву поховали на 18 кладовищі в Харкові, поблизу Алеї слави.

«Така молода, така щаслива. Ти – мій промінчик світла, який сяяв так яскраво, що засліплювало очі… Моя найсвітліша людина, найдобріша, найщиріша. Як би мені хотілося обійняти тебе, почути на вухо: «Я люблю тебе, онучко», – написала онука Тетяна.

У Тетяни Бєляєвої залишилися старший син, сестра та двоє онучок.

Розкажіть про цю історію іншим

Інші загиблі

Харків

Допоможіть зберегти пам'ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих:

bottom of page