20-річний Тарас Жила загинув 24 листопада 2022 року в Антонівці Херсонської області. Його тіло знайшли під мостом.

Тарас Жила народився на Херсонщині, жив у Антонівці. Закінчив місцеву школу. Далі пішов працювати. Хлопця виховувала бабуся, його батьки були розлучені.

«Ми з ним із дитинства знайомі, з дитсадочку, потім у школі в одному класі вчилися. Дружили. Могли порадити один одному щось, як вчинити краще, що краще подивитися. Була можливість – я йому допомагав», – розповів друг Тараса і волонтер Дмитро Оліфіренко.

Тарас займався спортом, долучався до облаштування благоустрою в Антонівці. Дмитро пригадує, що він мав м’який характер і був безвідмовною людиною.

«А ще він намагався дізнатися щось нове, чомусь навчитися, щось зробити цікаве, веселе. Всі знали, що він добрий, спокійний та веселий. Просто класна людина», – розповів Дмитро.

Після початку повномасштабної війни Тарас якийсь час був змушений жити в окупації, однак згодом зумів вибратися до Києва. Працював різноробочим на складі у столичній фірмі. До Антонівки повернувся 18 листопада 2022, після того, як Збройні Сили України звільнили Херсон та його рідну Антонівку.

«Ми разом приїхали в Антонівку за шість днів до трагедії. Тарас набрав воду в мене на вулиці вдень і пішов, а потім знайомі сказали, що його вже немає серед живих. Тарас ішов із «кравчучкою», мав ємність із-під кулера, кілька пляшок. Був у цивільному. Просто йшов і його вбив російський снайпер. Поранення в шию… Тарас лежав під мостом. Однокласник побачив його. Подумав, що він жартує, почав кликати: «Тарас, та що ти, не приколюйся». Підійшов ближче, а там – кров… Він вирушив до бабусі, там буквально пів кілометра. Взяв тачку і бабуся разом із цим однокласником забрала Тараса», – каже Дмитро.

Поховати Тараса на кладовищі в Антонівці змогли 29 листопада 2022 року.

У нього залишилися бабуся і матір.