Старший солдат Тарас Білик на псевдо Біл поліг 15 квітня 2022 року в бою за місто Маріуполь на Донеччині. Прориваючись через річку Кальміус до заводу «Азовсталь» на БТРі, він загинув від ворожого снаряда. Воїну тепер назавжди 27.

Тарас народився в місті Лозова Харківської області. В дитинстві був уважним, допитливим, розумним, завжди першим, але кожного разу думав, як буде краще. Навчався у школі №1. У 2018-му закінчив НТУ «Харківський політехнічний інститут». Отримав два дипломи за спеціальностями: «Електротехника та електротехнології», «Нетрадиційні та відновлювані джерела енергії». Любив тварин. Захоплювався історією, музикою, автомобілями, зброєю, читав багато націоналістичної літератури, вивчав англійську мову, мріяв подорожувати світом.

Після здобуття вищої освіти у 2019 році підписав контракт із Національною гвардією України. Коли проходив навчання, вирішив долучитися до Окремого загону спеціального призначення «Азов». Служив мінометником.

Коли приїздив у відпустки, зустрічався з друзями, вчителями, родичами, але любив проводити час у родинному колі. Для мами завжди був опорою, підтримкою, адже був старшим сином із трьох. Середньому брату замінив батька, був для нього завжди прикладом. Для молодшого брата Тарас був як «свято»: подарунки, обійми, солодощі.

24 лютого 2022 року Тарас був на базі в Урзуфі разом з побратимами. Його підрозділ одразу вирушив боронити Маріуполь від російських окупантів.

«Розповідав, що сили противника 1:12, що під ворожими обстрілами виходив на позиції зі своїм мінометним розрахунком і своїми діями закривали ворожий вогонь. Робив розрахунки одразу на два міномети. Казав, що підбили багато ворожої техніки. Коли телефонував, завжди був бадьорий, ніколи не скаржився, казав, що тримають оборону, дуже багато втратили легендарних хлопців та від Маріка вже мало лишилось. Завжди питав, як ми, чи є в нас їжа, вода?» – розповіла його мама Олена.

Посмертно азовця нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Поховали Героя в рідному місті.

У Тараса залишились батьки і двоє молодших братів.



***
Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героїв спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.