61-річна Світлана Кіріякова загинула 17 березня 2022 року внаслідок обстрілу житлового будинку у Лівобережному районі Маріуполя. Разом із нею під завалами залишилися мати Лідія Філіпенко та вісім сусідів.

Світлана з мамою жили у багатоповерхівці за 20 кілометрів від лінії фронту. За кілька днів до повномасштабної війни її сестра, Інеса Романенко, просила їх приїхати до Києва. Проте Світлана відмовилася.

Проти ночі 17 березня 2022 року дім, де мешкали Світлана і Лідія, обстріляли.

«Зі сторони Широкиного було влучання снарядів на сьомий і шостий поверхи. На шостому вбило сусідку. Почалася пожежа. Мама з сестрою жили на другому поверсі. Вони сховались у підвалі. Та після цього влучання й пожежі всі перекриття з восьмого по перший поверхи просто обвалилися у підвал… Почалося займання. Там ще залишалися живі люди. Вони кричали, просили про допомогу. Проте двері заклинило. Сусіди намагалися допомогти, але нічого не могли зробити. Отримали опіки… Коли у червні 2022-го розібрали перекриття, знайшли тільки фрагменти кісток і попіл», – розповіла Інеса.

Світлана Кіріякова народилася в Амурській області (РФ). У 1962 році з батьками приїхала до Маріуполя. Навчалась у школі №40. Закінчила Маріупольський металургійний інститут. Працювала інженеркою на комбінаті «Азовсталь». Любила читати. Гарно співала. Мала багато друзів. Уміла смачно готувати, дивувала гостей новими рецептами. Обожнювала шити: і для себе, і для рідних та подруг. Світлану пригадують доброю, чуйною, позитивною.

«Сестра подолала онкологію і хотіла жити. Хотіла бути корисною, допомагати мамі, сину і маленьким онукам. Вважала, що на пенсії життя тільки починається, мала багато планів і мрій. Вона була чудовою донькою, мамою і бабусею. Була найкращою сестрою у світі», – додала Інеса.

Світлану Кіріякову поховали на Старокримському кладовищі у братській могилі. У неї залишилися молодша сестра, племінниця, син і онуки.