top of page
Сергій Устименко
4 березня 2022 року
Волонтер Сергій Устименко загинув 4 березня 2022 року в Бучі на вулиці Києво-Мироцькій – недалеко від дому. Російські окупанти обстріляли авто, в якому він їхав з друзями – Анастасією Яланською та Максимом Кузьменком. Максим помер в машині, Сергій та Настя встигли вискочити, однак їх застрелили.
Сергію було 25 років. Він народився в Донецьку. 2012-го з мамою переїхав на Київщину. Закінчив фінансовий факультет Державного податкового університету. За спеціальністю працював близько пів року – у ДТЕК. Однак швидко зрозумів, що це не його.
З дитинства Сергій цікавився автомобілями. Він самостійно освоїв, як їх ремонтувати. Разом із другом відкрив станцію техобслуговування.
«Машини були його життям. Хтось зателефонує – він міг проконсультувати щодо проблеми, навіть не бачачи техніки», – розповіла мама Тетяна Устименко.
Сергій з мамою мав близькі стосунки. Турбувався про неї, коли їй було потрібно кудись у справах, відвозив машиною. Міг поділитися всіма переживаннями, розповідав, зокрема, й про стосунки з дівчатами. Казав, що мріє одружитися й мати дітей.
«Сергій був чуйний, добрий, лагідний. Дуже любив людей і життя. З усіма міг знайти спільну мову – і зі старшими, і з молодшими. Ніколи нікого не образив, усім допомагав», – розповіла Тетяна Устименко.
Юнак любив тварин, мав кілька собак. З початком повномасштабної війни він із друзями волонтерив – возив корм для притулків, які залишилися без опіки через бойові дії. У день загибелі із друзями вирушив у чергову поїздку. Мама здогадалась, що сина вже нема, коли він довго не брав слухавки.
Загиблих волонтерів батьки поховали у дворі. У квітні 2022-го, після звільнення Бучі від російських окупантів, відбулась ексгумація та перепоховання на кладовищі. У дворі на тому місці, де кілька тижнів були похоронені Сергій з друзями, мама посадила магнолію.
«Сергійко мав багато друзів. На роковини загибелі вони привезли йому стільки квітів, що вся могила була заставлена букетами. Щоразу, коли я приходжу на кладовище, там стоять свіжі квіти – хтось постійно до нього приходить… Він був моїм світом. Моє життя після його загибелі зупинилося», – поділилась Тетяна Устименко.
В Сергія залишилися батьки та брат з сім'єю.
Розкажіть про цю історію іншим
Ми хочемо жити в країні, яка пам'ятає. Кожен донат на армію зараз допомагає зберегти свободу і незалежність нашої країни. Кожен донат на пам'ять допоможе нам зберегти пам'ять про ціну цієї свободи.
bottom of page