Старший солдат Сергій Петраускас на псевдо Ящур поліг 22 лютого 2021 року поблизу шахти «Бутівка», що на Донеччині. Під час ворожого обстрілу позицій ЗСУ військовослужбовець отримав вогнепальне поранення. Йому назавжди залишилося 43 роки.

Сергій народився в місті Ічня Чернігівської області. Його батько – литовець, а мама – з Ростова-на-Дону. У 1994 році закінчив середню школу №1 ім. Степана Васильченка. Строкову службу проходив у Національній гвардії. Після її завершення працював автоелектриком в Ічнянському АТП, згодом – у Києві: був пожежником і столяром. Брав участь у Помаранчевій та Революції Гідності. Був членом Всеукраїнського об'єднання «Майдан». Із сімʼєю мешкав в селі Більмачівка.

У березні 2014 року добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Служив у 1-ій окремій танковій бригаді. Навчання проходив під Миргородом. Боронив Луганський аеропорт, Авдіївку, брав участь у боях на Світлодарській дузі. У 2020-му за власним бажанням чоловік перевівся до 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Обіймав посаду старшого стрільця.

Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня та відзнакою «За участь в антитерористичній операції». Воїну було присвоєно звання «Почесного громадянина м.Ічня» (посмертно).

«Усе, що він робив, – це для сімʼї. Він хотів найкращого для нас, для наших дітей. У вільний час багато працював по господарству, на городі. Він був дуже сімейний чоловік, спокійний, добрий, ввічливий. Міг останнє віддати, і кого не запитай – усі кажуть, що він лише добрі справи робив для усіх. Таких більше нема...», – сказала дружина Галина.

Поховали Сергія в місті Ічня.

У нього залишилися мати, дружина, дві доньки та син.