Старший солдат Сергій Осінцев, позивний Кракен, загинув 24 вересня 2022 року у бою з окупантами в районі села Піски-Радьківські на Харківщині. Воїну було 23 роки.

Сергій народився у місті Івано-Франківськ. Жив у Чернівецькій області – в селі Оршівці. Навчався у Неполоковецькому закладі середньої освіти. У 2018 році закінчив Снятинський коледж Подільського ДАТУ за спеціальністю «Експлуатація та ремонт машин та обладнання агропромислового виробництва». Займався важкою атлетикою. Мав багато нагород та медалей за призові місця у змаганнях із гирьового спорту.

На другий день повномасштабного російського вторгнення, 25 лютого 2022 року, Сергій приєднався до ЗСУ. Захищав Україну в лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Був кулеметником. У березні захищав Миколаївщину, потім воював на Луганщині: Лисичанськ, Білогорівка, Верхньокам’янське. Отримав контузію та осколкове поранення. Після відновлення боронив Піски на Донеччині та брав участь у звільненні Ізюма на Харківщині.

«Я мрію про день, коли закінчиться війна. Якби це залежало від мене, я віддав би за це життя. Та знаю, що так не буде…» – казав Сергій.

«Брат Сергія служить у ЗСУ, батько – учасник АТО, дідусь також був військовим. Це сім‘я патріотів, які з перших днів захищають нашу Україну від ворожої навали. Віримо, що наша країна буде вільна, а всі винні будуть жорстоко покарані за загублені життя таких молодих дітей!» – зазначили у Неполоковецькій громаді.

«Незрозуміло, що більше розриває душу: ненависть до всіх тих, хто прийшов з війною в нашу країну, чи слова: «вічна пам'ять» дитині, для якої вони б не мали звучати... Звичайно, Сергійко, що ти залишишся в нашій пам'яті... Ти залишишся в моїй пам'яті маленьким, який, проходячи повз, казав завжди: «Добрий день». А пізніше, коли вже так подорослішав, помужнів, ти ніколи не пройшов, щоб з посмішкою не сказати: «Привіт». Завжди усміхнений, гарний приклад для сучасної молоді. Гордістю для твоїх батьків ти був, Сергійко, це я точно знаю... Не з цього приводу ми тебе мали звати Героєм, але життя і людська необдуманість вирішили все за тебе… Гарну пам'ять ти, дитино, залишив по собі… Легких тобі хмаринок», – написала сусідка Тетяна Думан.

Поховали десантника у селищі Неполоківці Чернівецької області.

У Сергія залишилися батьки і брат.