Солдат Сергій Нечипоренко на псевдо Джус загинув 29 грудня 2022 року у запеклому бою з окупантами поблизу міста Залізне у Бахмутському районі Донеччини. Того дня з ним було втрачено зв'язок. 1 січня 2023-го рідні отримали звістку від побратимів, а за сім місяців їм дали офіційне підтвердження.

Сергій народився у селі Осники на Житомирщині. У дитинстві переїхав із батьками до села Клітище, де й закінчив школу. Отримав освіту за спеціальністю «Гідромеліорація» у Житомирському агротехнічному фаховому коледжі. Після строкової служби працював дільничним у поліції, також довгий час був слюсарем у ФГ «Вітам». Цікавився електрикою та любив рибалити.

У квітні 2022 року чоловік став на захист рідної країни у складі 5-ї окремої штурмової бригади ЗСУ.

«До початку повномасштабного вторгнення він із родиною будував щасливе майбутнє. Наполегливо працював, приділяв багато уваги та любові найріднішим. Сергій Нечипоренко був людиною справи та честі. Надзвичайно добрим, турботливим, щирим, людяним, цілеспрямованим, відповідальним, рішучим. Був найкращим сином, чудовим чоловіком, неймовірним батьком і дідусем. А ще мав талант створювати власну поезію.

У проміжках між виконанням бойових задач у окопах він писав прекрасні вірші – вони стали настільки популярні, що їх друкували у ЗМІ, а деякі поклали на музику. Війна загострила поетичний талант: Сергій Нечипоренко писав про життя та смерть, про майбутню Перемогу України, про світле життя прийдешніх поколінь українців, за яке, попри всі труднощі, тепер завзято стоять наші захисники», – розповіли у Черняхівській громаді.

19 жовтня 2023 року Сергія поховали в селі Клітище.

У нього залишилися мама Валентина, дружина Анжела, доньки Яна та Ангеліна, онук Артем.