27-річний Сергій Нагорний на псевдо Німець поліг 29 червня 2024 року в районі міста Сіверськодонецька Луганської області. Захисник запустив БПЛА, але вороги його вирахували і направили свій. Дрони зіштовхнулися. Сергій загинув від вибуху. Упізнати його змогли лише за татуюванням на руці.

Сергій народився і жив у Києві. Мама виховувала його одна.

«Сергій планував одружитися. Готувався до цивільного життя, собаку купив. Його мали демобілізувати після важкого поранення, і він проходив комісію ВЛК. Але зовсім трохи не дожив до звільнення, і до весілля, і до свого 28-го дня народження», – розповідає мама Світлана.

Сергій був працьовитим з дитинства. Після школи вступив до училища, але навчання покинув і пішов працювати. Спочатку був вантажником. Потім пішов на завод «Антонов». Вивчився там на токаря, працював за спеціальністю. Згодом 5 років був мерчендайзером у компанії «Моршинська». А після цього прийшов на «Нову пошту». Спершу працював вантажником, потім – сканувальником, а в останній період – менеджером. Клька разів звільнявся, бо їздив на заробітки в Чехію, але потім знову повертався на «Нову пошту».

Сергій став на захист рідного міста у перші ж дні повномасштабної війни. Спочатку в складі ТрО брав участь у боях за Гостомель і Бучу. Потім пішов у військкомат, прийняв присягу й долучився до ЗСУ. Під час навчання у Львові отримав кваліфікацію сапера. Воював на Донбасі. На передовій потенціал Сергія розкрився найбільше. Він став висококласним сапером, робив неможливі речі, кажуть побратими.

«Він навіть вдома ті розтяжки плів, із закритими очима міг міну знешкодити, – каже Світлана. – Коли був у Києві, його запрошували до шкіл, де він цікаво розповідав учням про всі ті підступні речі, наводив приклади».

Незадовго до загибелі Сергій пройшов навчання в іспанському Мадриді. Там він показав такий високий рівень майстерності, що його хотіли залишити, зробити інструктором. Але він вирішив повернутися в частину.

«У Сергія був позивний – Німець. То він взяв і купив собі собаку – німецьку вівчарку. Привіз мені в передостанній свій приїзд. І оце мені тепер від сина залишилось таке придане, 53 кілограмів. І машину його мені хлопці привезли, і речі його… Краще б воно все там лишилося, а син повернувся», – каже мама.

У Сергія залишилась мама й наречена.