38-річний старший солдат Сергій Лисюк, позивний Аспірант, помер 22 листопада 2023 року в шпиталі у Києві. 6 листопада в районі села Степове Донецької області під час виконання бойового завдання із штурму ворожих позицій автомобіль, в якому перебував Сергій, наїхав на протитанкову міну. Навіть отримавши надважкі травми, боєць був у свідомості і допомагав товаришам, які надавали йому та побратимам першу допомогу. Лікарі протягом двох тижнів боролися за його життя, але серце захисника не витримало.

Сергій народився в місті Чернігові. У 2011 році закінчив аспірантуру Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка. Писав і публікував у наукових виданнях статті про особливості підготовки кікбоксерів, розвиток єдиноборств тощо. Саме через це, а ще жагу до навчання та науковий підхід до всього, чим займався, і отримав свій позивний на фронті – Аспірант.

Чоловік обожнював спорт та присвятив йому життя. Був членом національної збірної команди України з кікбоксингу. Майже 20 років представляв Україну на міжнародних змаганнях. У 2009-2019 роках працював старшим викладачем кафедри фізичної підготовки Академії державної пенітенціарної служби. У 2020-2022-их – контролером другої категорії ТУ служби судової охорони. Паралельно з цим очолював відокремлені підрозділи Чернігівської обласної федерації кікбоксингу ISKA та ВТКА.

З початку повномасштабного вторгнення Сергій став на захист Батьківщини. Спочатку воював у складі Чернігівської ТРО та відбивав наступ ворожих сил на своє рідне місто. А потім добровільно записався до Сил спеціальних операцій ЗСУ. Служив в Окремому центрі спеціальних операцій «Захід» імені князя Ізяслава Мстиславича. Обіймав посаду старшого оператора-вогнеметника. Брав участь у навчаннях у Великій Британії та Литві. Отримав фах розвідника у місті Бердичів. Згодом боронив Східний напрямок фронту.

«Сергій був заслуженим майстром спорту України з кікбоксингу, членом національної збірної команди України з кікбоксингу (з 2003 по 2022), багаторазовим чемпіоном та призером чемпіонатів світу та Європи, тренером, який протягом багатьох років був наставником молодих українських спортсменів. У 2023 році, незадовго до загибелі Сергія, двоє його вихованців стали чемпіонами світу з кікбоксингу WTKA. Його тривала спортивна кар’єра – це приклад мужності, майстерності та стійкості. Сергій завжди був прикладом для багатьох – як атлет і як людина. Український спорт втратив видатного спортсмена, наставника, людину, яка була прикладом для багатьох поколінь, і, яка ще так багато могла зробити для розвитку кікбоксингу в Україні. Нестерпний біль та горе для всього суспільства – втрата видатного спортсмена, Людини честі та воїна, який все життя прославляв Україну на ринзі і на полі бою та, не вагаючись, віддав за неї найдорожче – своє життя», – розповіла його дружина Олена.

Посмертно захисника нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Поховали Сергія на кладовищі «Яцево» в Чернігові.

У воїна залишились дружина та син.