top of page
Сергій Григоренко
8 листопада 2022 року
Лейтенант Сергій Григоренко, позивний Йозя, загинув 8 листопада 2022 року поблизу села Терни на Донеччині. Під час виконання бойового завдання потрапив під ворожий мінометний обстріл та отримав смертельні поранення. Офіцеру було 30 років.
Сергій народився у місті Вознесенськ Миколаївської області. Навчався у Національному університеті «Одеська політехніка», отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Хімічні технології неорганічних речовин», здобув кваліфікацію інженера-технолога хімічних технологій. Одружився. Жив із родиною в Одесі. Працював заступником начальника лабораторії контролю якості у ТОВ «Логістік Оіл». Любив грати на гітарі, готувати, рибалити, грати в пейнтбол з друзями.
Під час повномасштабної війни, у травні 2022 року, Сергій був мобілізований до лав Десантно-штурмових військ ЗСУ. Служив у 25-ій окремій повітрянодесантній Січеславській бригаді. Був командиром аеромобільного взводу.
«Сергій був відважним, цілеспрямованим, сміливим, але в той же час добрим і турботливим. Завжди усміхнений, всім підіймав настрій та завжди збирав навколо себе людей. Мене Сергій багато чому навчив, ми все дитинство провели разом. Мій брат для мене завжди був прикладом, до нього можна було завжди звернутися за порадою чи підтримкою», – розповіла двоюрідна сестра Олена Іванова.
«Мужній, відважний та сильний духом, пішов захищати нашу неньку, нашу Батьківщину. Його побратими зазначили, що він був справжнім воїном. Було багато труднощів під час служби: хлопці втрачали сили, надію. Але Сергій завжди підтримував, мотивував, знаходив потрібні слова, надихав. Сергій, не шкодуючи власного життя, захищав кордони України і виборював мир для всіх нас. Не передати біль, який сидить всередині мене. Він хотів жити, втілювати мрії. Кожного дня ми повинні пам'ятати та шанувати наших Героїв. Він віддав за кожного із нас найцінніше, що мав, – життя», – зазначила дружина офіцера.
Поховали десантника на Центральному міському кладовищі у рідному Вознесенську.
Вдома на Сергія чекали мама Алла, дружина Юлія, син Микита, рідні та друзі.
Розкажіть про цю історію іншим
Ми хочемо жити в країні, яка пам'ятає. Кожен донат на армію зараз допомагає зберегти свободу і незалежність нашої країни. Кожен донат на пам'ять допоможе нам зберегти пам'ять про ціну цієї свободи.
bottom of page