Солдат Сергій Гордійчук загинув 4 травня 2024 року під час виконання бойового завдання біля села Архангельське Донецької області. Захиснику було 37 років.

Сергій народився в Києві. Мама виростила їх з братом сама. Хлопець гарно вчився, гарно грав на гітарі. Після школи навчався у Міжгалузевому інституті управління столиці на юридичному факультеті, але за фахом не працював. Пішов у сферу торгівлі. Обіймав менеджерські й керівні посади, наприклад, був директором магазину в мережі «Ельдорадо». У 2018 році влаштувався на «Нову пошту». Спочатку був звичайним фахівцем, але досить швидко доріс до керівника 316-го відділення у Києві.

З коханою Олесею чоловік познайомився у 2014 році завдяки спільним друзям. Стосунки розвивались дуже швидко, через кілька місяців почали жити разом, через два роки народився син, а згодом – донька.

Під час повномасштабного вторгнення Сергій отримав повістку, і хоч не мав строкової служби чи військової кафедри, вирішив, що ховатися не буде. 29 лютого 2024 року вступив до війська. Після 2-місячного навчання отримав фах стрільця, потрапив на службу до 110-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. Вирушив боронити Донеччину.

4 травня був перший бій Сергія. Він не встиг навіть подзвонити дружині і розповісти про ситуацію, про те, як йому на новому місці. П’ять-шість солдатів направили тримати позицію. Бій тривав багато годин, позиції накривали всім, чим тільки можна. Серед хлопців був один досвідчений боєць, він зміг вивести трьох воїнів живими. На жаль, Сергія серед них не було. Про це дружині розказали побратими, які вижили.

«Життя Сергія було присвячене роботі й родині. Він був цікавою, інтелектуальною людиною. Міг підтримати розмову на будь-яку тему, мав різноманітні інтереси. Фільми любив, книжки, спілкування. Легко розбирався в техніці й технологіях. Всі побутові проблеми – це мене взагалі не стосувалося, я знала, що прийде Серьожа додому і все зробить… Він був мотивованою людиною. Казав, не шкодує, що пішов на війну, що він вчинив правильно. Просив його не засуджувати. Збирався воювати довго й ефективно, накупив собі потрібної амуніції, різних побутових речей…», – розповіла Олеся, дружина Сергія.
«Сергій Гордійчук був людиною з характером. Розумний, комунікабельний, привітний, здатний організувати роботу. Звісно, що у нас непростий бізнес, і він потребує багато уваги від керівника. Сергій справлявся з викликами, він досить довго очолював відділення. Ми вдячні йому й за роки спільної роботи, і за мужність піти захищати свою країну», – додав Максим Гриб, директор філії «Нової пошти».

Поховали захисника у рідному Києві.

Вдома на Сергія чекали дружина, син, донька, рідні, друзі та близькі.