top of page
Сергій Гондюк
25 березня 2022 року
Головний сержант Сергій Гондюк загинув 25 березня 2022 року в бою з окупантами під Бахмутом на Донеччині. За чотири дні до загибелі воїну виповнилося 32 роки.
Сергій народився в селі Матусів Черкаської області. 2014 року вступив в Опольський університет на економічний факультет у Польщі. Покинув навчання через 3 місяців, бо почалася Революція Гідності. Сергій повернувся додому, щоб захищати Україну. В березні 2015-го став членом громадської організації «Правий Сектор Черкащини». Того ж року після прискореного військового вишколу у НТЦ «Десна» вирушив на Донбас. Брав участь у боях на Донеччині та Луганщині.
У 2015-2018 роках служив за контрактом у Міжнародному центрі миротворчості та безпеки. Здобув звання молодшого сержанта. Восени 2017-го Сергій проходив курси підвищення кваліфікації на факультеті військової підготовки Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».
З 2019 року служив за контрактом у 30-й окремій механізованій бригаді імені князя Костянтина Острозького. Отримав звання старшого сержанта. Із березня 2020 року був переведений на службу в Міністерство оборони України на посаду штаб-сержанта 2 категорії.
Восени 2021-го Сергій одружився і повернувся на службу до 30-ї бригади, яка перебувала на позиціях Донеччини. Обіймав посаду головного сержанта механізованої роти.
25 лютого 2022 року мав повернутися додому після завершення контракту. Але почалося повномасштабне вторгнення. Сергій разом із побратимами продовжував боронити Україну від окупантів.
«Мій чоловік був частинкою мене. Дуже складно змиритися зі смертю найріднішої людини. Я зроблю все, щоб про Сергія пам’ятали і не забували, якою ціною нам дається перемога, яка обов'язково настане», – зазначила дружина полеглого воїна.
Посмертно головний сержант Гондюк нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали захисника у Корсуні-Шевченківському на Черкащині, де він жив тривалий час. У 2022 році вулицю Суворова у цьому місті перейменували на честь Сергія Гондюка.
У Сергія залишилися мама Світлана, сестра Ірина і дружина Діана.
Розкажіть про цю історію іншим
Ми хочемо жити в країні, яка пам'ятає. Кожен донат на армію зараз допомагає зберегти свободу і незалежність нашої країни. Кожен донат на пам'ять допоможе нам зберегти пам'ять про ціну цієї свободи.
bottom of page