Сергій Бесєдін загинув унаслідок російського обстрілу міста Часів Яр на Донеччині 7 квітня 2024 року. Його ще встигли доправити до лікарні в Костянтинівку, проте життя Сергія обірвалося від втрати крові.

Сергієві Бєсєдіну було 47 років Народився та жив у місті Часів Яр. Після школи здобув фах зварювальника. Служив в армії у Криму, був старшим сержантом. Згодом навчався на пожежника, кілька років відпрацював за цим фахом. Потім перейшов на роботу в бахмутське СІЗО.

Останній період життя перед загибеллю Сергій був паламарем у Миколаївському храмі, що в районі селища Шевченко. Із дитинства його тягнуло до церкви, пригадує мама Тетяна Василівна.

Настоятель Борисо-Глібського храму в місті Часів Яр, протоієрей Олег Кручинін, додає: «Він спершу приходив неділями на службу до храму. Цікавився церквою, Богом. Потім став паламарем, тобто помічником священника. Ще у лютому Сергій просив купити йому псалтир, хотів навчатися. Недавно я знайшов книгу, але відвезти вже не зміг, бо з березня у місті стало дуже гаряче… Також я просив іноді фотографувати його для соцмереж, щоби дружина бачила, що в нього все гаразд, що він живий».

Під час повномасштабної війни через сильні обстріли родина Сергія евакуювалася, а він залишився в місті, бо мав власне господарство, а також допомагав іншим із господарством.

«Корови, вівці, кози, два коні – ось що його затримало… Також люди неодноразово просили його приглянути за худобою», – розповіла мама Тетяна Василівна.

Поховали Сергія на кладовищі в рідному місті. У нього залишилися мама, тато, сестра, брат, дружина і двоє дітей.