«Азовець» Сергій Буренок, позивний Єнот, загинув 23 серпня 2023 року в районі міста Кремінна на Луганщині. Виконуючи бойове завдання, потрапив під ворожий мінометний обстріл та отримав смертельні поранення. За 4 дні до цього, 19 серпня, захиснику виповнилося 22 роки.

Сергій родом із села Нові Петрівці Київської області. Закінчив Новопетрівську школу №2. Потім навчався в коледжі Київського національного економічного університету. Пройшов строкову військову службу. Певний час працював сушистом в ресторані, потім – адміністратором. Завжди був активним, любив спорт. Був футбольним фанатом та активно вболівав за ФК«Динамо» (Київ). Грав за футбольну команду «Межигір‘я», брав участь у змаганнях, де отримував багато нагород і грамот.

Коли почалася повномасштабна війна, Сергій не зміг залишитись осторонь, тому підписав контракт. Упродовж 5 місяців у складі ЗСУ боронив місто Бахмут. Вік давав йому можливість не йти воювати, але його бажання захищати суверенітет та територіальну цілісність України були сильними. Тож з часом він вступив до 12-ї бригади спеціального призначення НГУ «Азов», у складі якої хлопець продовжив боротьбу за Батьківщину.

«Сергій був життєрадісною людиною, в його очах світилась жага до життя, він проживав його тут і зараз. Я ніколи не бачила настільки оптимістичної людини – навіть коли все було погано, він підносив це з хорошої сторони. Ніколи не чула від нього, як йому важко. Він був справжнім чоловіком із сталевим характером, який впевнено йшов до своєї мети. Він всюди прагнув бути першим, мав талант – уроджені лідерські навички. Про військову справу говорив, що це «найкраща професія у світі». На переживання та прохання рідних казав: «Хто, як не я? Я не з тих, хто боїться, я знаю, на що йду. Якщо кожен буде ховатися, то що буде з усіма нами та нашою країною?». Завжди був опорою та сильним плечем для своїх рідних. У цього хороброго хлопця також були великі плани на майбутнє. Він прагнув бути самостійним та незалежним, хотів створити кар'єру, побудувати міцну та щасливу сім'ю. Хотів почати власну справу, яка б приносила прибуток і задоволення. Він став справжнім професіоналом військової справи та завжди був готовий виконувати свої обов'язки. Побратими завжди цінували як надійного і відважного воїна, який був готовий пожертвувати всім для свого народу. Його відвага, мужність і честь завжди будуть прикладом для нас всіх!» – розповіла кохана загиблого Ніна Оліфір.

Посмертно солдат Буренок Сергій Сергійович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Поховали нацгвардійця в рідному селі.

Вдома на Сергія чекали люблячі батьки, молодші сестри, бабуся, кохана дівчина та інші рідні.