Головний сержант Сергій Бурдак на псевдо DVD помер 29 березня 2022 року в бункері «Азовсталі» в місті Маріуполь Донецької області. Захиснику було 40 років.

Сергій народився в селі Лемешівка Київської області. Коли хлопцю було 3 роки, батьки переїхали до Маріуполя. Навчався там у школі №47. Із відзнакою закінчив училище за спеціальністю «автослюсар». У 1999 році був мобілізований. Служив під Одесою у повітрянодесантних військах. З 2001-го працював на металургійному комбінаті імені Ілліча автослюсарем. Паралельно закінчив Маріупольський механіко-металургійний технікум. У 2014 році одружився. Разом із дружиною виховував доньку Яну та пасинка Артура, який називав Сергія татом.

«Сергій був відмінним другом, прекрасним сином, дуже добрим онуком, найкращим чоловіком і батьком. Він дуже любив свою дочку. Любив займатися городом, вирощував розсаду, садив помідори, огірки. Усі, хто спілкувався з Сергієм, дуже його любили. Таких людей я зустрічала дуже мало», – розповіла тітка Ганна Паронко.

«Сергій був хорошим батьком і сином. Допомагав хворій мамі. Був опорою для родини, яка була за ним, як за кам'яною стіною. Весь час намагався заробити, щоб зробити ремонт, щось купити. На роботі колеги його поважали. У Сергія було багато друзів», – додала знайома родини Інна Мялковська.

У 2019 році Сергій Бурдак став на захист Батьківщини. Служив у окремій бойовій прикордонній комендатурі «Сартана» Донецького прикордонного загону. На початку повномасштабного вторгнення брав участь в обороні Маріуполя. Починаючи з 8 березня 2022 року, спільно з «Азовом», головний сержант Сергій Бурдак виконував бойові завдання на околицях Лівобережного району міста.

«Останній дзвінок від нього був 2 березня 2022 року. Сказав, що сидить у засідці на околиці Маріуполя, – розповіла Ганна. – Що в нього все добре. Тоді ж він надіслав й останнє смс матері Тетяні. Ми тоді разом із нею переховувалися у підвалі міської лікарні №1».

29 березня 2022 близько 12:30 разом з азовцями прикордонники займали бойові позиції в двоповерховому будинку. Розпочався ворожий наступ. Унаслідок щільного вогню Сергій отримав осколкові поранення лівої ноги, правої руки і правого боку спини. Його доставили до польового бункерного шпиталю на «Азовсталі». Але під час проведення хірургічного втручання захисник помер.
«Його мати не змогла змиритися зі втратою сина. І через відсутність медичної допомоги померла 13 серпня 2022 року», – додала Ганна.

Посмертно головний сержант Бурдак Сергій Петрович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Із загиблим прикордонником змогли попрощатися тільки 14 серпня 2024-го. Два роки він вважався зниклим безвісти. Тіло воїна повернули при обміні. Поховали Сергія на цвинтарі в місті Мукачево Закарпатської області.

У захисника залишилися дружина, донька, пасинок і тітка.


***
Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героїв спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.