Старший солдат Сергій Бурахтін, позивний Гопнік, загинув 16 серпня 2023 року в районі селища Дачі Херсонської області (лівий берег Дніпра поблизу Антонівського мосту). Виконуючи бойове завдання, отримав смертельне осколкове поранення. За тиждень, 23 серпня, воїну виповнилося б 26 років.

Сергій родом із села Івахни Черкаської області. У 2014 році після закінчення школи вступив до Монастирищенського професійного ліцею, де здобув професії електрогазозварника та водія категорії «С». Згодом переїхав до Одеси. У 2021 році закінчив Одеський національний морський університет та здобув ступінь магістра навігації і управління морськими суднами. Під час навчання працював: був баристою, офіціантом, барменом, адміністратором, їздив на заробітки у Польщу й Чехію. На останньому курсі влаштувався приймальником на «Нову пошту». Обожнював біг на різних дистанціях, мав кілька особистих рекордів, любив проводити час із друзями, читати, грати в шахи. Обожнював море та улюблене місто Одесу.

24 лютого 2022 року Сергій пішов до військкомату, але його не приймали до війська через черги. Врешті наприкінці березня він потрапив до лав захисників. Спочатку стояв на блокпостах, а потім обійняв посаду стрільця стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти 122-ої окремої бригади ТРО ЗСУ (в/ч А7351). Підрозділ Сергія розподілили на кордон з Придністров’ям, бо чекали нападу звідти. У лавах ЗСУ чоловік проходив багато тренувань і навчань в Україні та за кордоном. Після навчання в Німеччині штурмовий підрозділ Сергія перекинули на затоплений лівий берег Херсонської області. Воїни мали відпрацювати 10 днів і повернутися. Проте цей бойовий вихід став для Сергія останнім.

«Сергій отримав позивний «Гопнік». Його вроджене благородство ніяк не в’язалося з його позивним, яким його нагородили товариші. А все тому, що під час мобілізації для нього просто не вистачило форми, і він спершу ходив «напіводягнутим», цього вистачило, щоб отримати позивний. Брат був дуже світлою, щирою, щедрою і емпатичною людиною. Любив та умів жити, вчив і оточуючих цьому. Завжди мав свій погляд на речі і події. Допомагав безпритульним тваринам та людям у біді. Його загибель – непоправна втрата для мене, родини, побратимів, його дівчини, друзів та країни в цілому…» – розповіла старша сестра загиблого Катерина Скригун.

Указом Президента України Бурахтін Сергій посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Похований Герой в рідному селі. Там також встановлено меморіальну дошку на його честь.

У Сергія залишилися бабуся Любов Миколаївна та рідна сестра Катерина.