Боєць Сергій Богдан, позивний Бобер, загинув 3 березня 2023 року в бою біля села Діброва на Луганщині. Захиснику було 36 років.

Сергій родом із села Дружня Київської області. З раннього дитинства жив у столиці. Навчався у школі №262. У 2005 році закінчив Київський геологорозвідувальний технікум, отримав кваліфікацію техніка-геофізика. Здобув вищу освіту у Київському державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій за спеціальністю фахівця з телекомунікаційної інженерії. Працював логістом у відділі постачання компанії «КЕН-ПАК». Від керівництва неодноразово отримував подяки та відзнаки за сумлінне ставлення до роботи. Любив ліс і відпочинок на природі. Захоплювався футболом.

З початком повномасштабного вторгнення Сергій став на захист столиці та області, приєднавшись до місцевої ТРО. Служив стрільцем у 244-му окрему батальйоні 112-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ.

«Мій синочок – дуже добра, світла дитина. Завжди про всіх дбав, підтримував, був завжди позитивним, збирав біля себе друзів. Мав авторитет і серед побратимів. Був сміливим, справжнім, ніколи не скаржився і не підводив. На роботі любили та поважали Сергія. А коли 24 лютого літала ворожа авіація і вибухали снаряди, він недовго думав, взяв автомат і пішов захищати нас. Так і сказав: «Щоб не бігали ховатися від цих...». Мав дуже багато планів, хотів одружитися, мати сім'ю, дітей. Він дуже любив діток, піклувався про свого племінника Артема. Мій синочку, як так, що ти всі мрії свої покинув? Нам тебе не вистачає, так хочеться бачити тебе усміхненого, обійняти і не відпускати. Дуже сумуємо за тобою, НАШ ГЕРОЙ», – написала мама загиблого бійця.

Посмертно Сергій нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Поховали захисника на Берковецькому кладовищі в Києві.

У Сергія залишилися мама Лариса, брат Максим з дружиною Валерією та племінник Артем.