60-річний Сергій Карпун загинув через осколкове поранення в селі Кам'янка Ізюмського району Харківщини. Сталося це 22 березня 2022 року, коли на його подвір’я прилетів снаряд.

«Наше село опинилося на перетині боїв: по один бік – наші, по інший – російські військові. Після 8 березня почалися страшні обстріли. Ми мали велике господарство, тому чоловік сказав, що нікуди не поїде. Я залишилася з ним».

22 березня Наталія чистила в підвалі яйця. Чоловік пішов у літню кухню взяти до них сала. Почався обстріл. Двері у погріб вибило. Коли удари стихли, Наталія піднялася, а літньої кухні – немає.

«Всі мої каструлі валяються аж у сусідів під парканом, їх сплющило як млинці. Чоловіка побачила серед пилюки, глини, з шістьма дірочками у серці, а так – ціленький. Я попросила людей хоча би у двір його затягнути. Обкутала ковдрами, щоби вберегти від тварин… Вранці знову був приліт, почалася пожежа. Я вийшла, бачу – ковдри обгоріли, а в Сергія лише трохи носик обгорів. Почала нові ковдри шукати, обклала його цеглинами, щоби вберегти тіло».

Невдовзі російські військові окупували Кам'янку. З оселі Карпунів украли колекцію монет, яку Сергій збирав з 18 років.

30 березня окупанти почали виселяти людей з села. Наталія опинилася в Ізюмі. Загиблого Сергія закопали сусіди у себе на подвір'ї аж всередині червня. Після звільнення восени 2022-го його ексгумували та перепоховали на кладовищі.

Сергій Карпун народився у Горлівці на Донеччині. Працював на коксохімічному заводі машиністом тепловоза. 2016 року купив із Наталею будинок у Кам'янці на Харківщині. Перед цим жили і працювали в Іспанії.

«Ми дуже хотіли повернутися в Україну. З 2014 року чекали, коли закінчиться війна, щоб повернутися в рідне місто. Але не дочекалися і вирішили поселитися десь неподалік – Кам'янка за 100 кілометрів від Горлівки. Мали три корівки, продавали молочко», – розповіла Наталія.

Сергій був завзятим колекціонером. Крім монет, збирав кришечки від пляшок, келихи. А ще любив фотографувати.

У Сергія Карпуна залишилися також дві доньки і троє внуків.