Сергієві Головченку було 39 років. 3 жовтня 2024-го він із напарником Валерієм Вербицьким розвозили по селах Чернігівщини газ для заправлення балонів.

Заїхали і в прикордонний Гірськ. Об 11.20 російські військові обстріляли це село зі ствольної артилерії. Чоловіки згоріли біля машини. Тоді загинула також 6-річна Милана Черняк, яка жила неподалік.

Сергія Головченка поховали на кладовищі у місті Мена, де він народився і жив.

Після школи Сергій навчався на тракториста. За життя змінив кілька робіт: працював на шляхобудівному підприємстві, у сільському господарстві, був вартовим у виправній колонії.

З літа 2022 року влаштувався експедитором у компанію, яка продавала газ для заправлення балонів.

«Сергій багато часу присвячував роботі. Вони по всій області їздили. Повернеться з відрядження, – і на городи працювати, землю трактором обробляв мамі, собі. Мав дружину і сина, але розлучився. Потім жив у цивільному шлюбі. Він був дуже доброю людиною. Нам усім його не вистачає», – розповіла Тетяна, сестра Сергія.

Вона бачила брата за кілька днів до загибелі. Він розповідав, що страшно їздити на прикордоння, що одного разу їх не пустили у село в Новгород-Сіверському районі, бо там літали дрони...

У Сергія Головченка залишилися син, цивільна дружина, мама і дві сестри.