35-річний росіянин і військовослужбовець ЗСУ Сергій Петровичев загинув 6 вересня 2022 року у бою під Ізюмом Харківської області. Під час штурму ворожого ВОПа він йшов на повний зріст, бо був на протезі. Військовослужбовець більш відомий за псевдонімом Василь Волгін та позивним Рубін.

Сергій народився і виріс у російському Ульяновську. Був опозиціонером та активістом. З початком протистоянь на Майдані, Рубін вирішив приїхати до Києва, після чого залишився та поїхав воювати в АТО. Чоловік воював добровольцем у складі ОУН. Отримав важке поранення, підірвавшись на міні, та втратив ногу.

Він повернувся з війни і залишився жити в Україні, мріяв про українське громадянство. Вивчив українську мову та цікавився нашою історією. Пройшов навчання і став успішно працювати у сфері IT. Брав участь у міжнародних спортивних змаганнях в паралімпійському стилі «Ігри нескорених». Завів кицьку Тосю, яку дуже любив.

Однак 24 лютого 2022 року війна знову наздогнала Рубіна. З перших днів вторгнення він встав на захист України. У квітні як військовослужбовець Збройних сил України вирушив у гарячі точки на сході країни.

«Він був етнічним росіянином, але досконало вивчив українську мову і з 14 року воював в батальйоні ОУН. Причому він був українським націоналістом по духу, вивчав історію УПА», – написала подруга Роксоляна Хмара.

«Росіяни – це імперська вигадка, покликана стерти саму приналежність до чогось іншого, незалежного і вільного, Росіяни – це аналог «радянської людини» після розпаду совка. Сподіваюся, що розуміння в суспільстві прийде, коли навчитися відрізняти росіян, мордву, татар, якутів та інших в'язнів цієї в'язниці народів від росіян, вічно задоволених і покірних. без «визвольних» амбіцій. Свободу народам! Свободу людині!», – писав Рубін.

«Рубін не встиг отримати українське громадянство, державні нагороди, новий протез – багато чого не встиг…», – написала подруга Ольга Гальченко.

Він був росіянином за паспортом, але українцем в серці.